Diese Website verwendet Cookies. Cookies helfen uns bei der Bereitstellung unserer Dienste. Durch die Nutzung unserer Dienste erklären Sie sich damit einverstanden, dass wir Cookies setzen. Bei uns sind Ihre Daten sicher. Wir geben keine Ihrer Analyse- oder Kontaktdaten an Dritte weiter! Weiterführende Informationen erhalten Sie in der Datenschutzerklärung.
Subtitle "Afrikaans" was produced by machine.Subtitle "አማርኛ" was produced by machine.Subtitle "العربية " was produced by machine.Subtitle "Ārāmāyâ" was produced by machine.Subtitle "azərbaycan dili " was produced by machine.Subtitle "беларуская мова " was produced by machine.Подзаглавието "България" е създадено от машина.Subtitle "বাংলা " was produced by machine.Subtitle "བོད་ཡིག" was produced by machine.Subtitle "босански" was produced by machine.Subtitle "català" was produced by machine.Subtitle "Cebuano" was produced by machine.Subtitle "ગુજરાતી" was produced by machine.Subtitle "corsu" was produced by machine.Podtitul "Čeština" byl vytvořen automaticky.Subtitle "Cymraeg" was produced by machine.Subtitle "Dansk" was produced by machine.Untertitel "Deutsch" wurde maschinell erzeugt.Subtitle "Untertitel" was produced by machine.Subtitle "Ελληνικά" was produced by machine.Subtitle "English" was produced by machine.Subtitle "Esperanto" was produced by machine.El subtítulo "Español" se generó automáticamente.Subtitle "Eesti" was produced by machine.Subtitle "euskara" was produced by machine.Subtitle "فارسی" was produced by machine.Subtitle "Suomi" was produced by machine.Le sous-titre "Français" a été généré automatiquement.Subtitle "Frysk" was produced by machine.Subtitle "Gaeilge" was produced by machine.Subtitle "Gàidhlig" was produced by machine.Subtitle "Galego" was produced by machine.Subtitle "Schwizerdütsch" was produced by machine.Subtitle "هَوُسَ" was produced by machine.Subtitle "Ōlelo Hawaiʻi" was produced by machine.Subtitle "עברית" was produced by machine.Subtitle "हिन्दी" was produced by machine.Subtitle "Mẹo" was produced by machine.Subtitle "Hrvatski" was produced by machine.Subtitle "Kreyòl ayisyen " was produced by machine.Subtitle "Magyar" was produced by machine.Subtitle "Հայերեն" was produced by machine.Subtitle "Bahasa Indonesia " was produced by machine.Subtitle "Asụsụ Igbo " was produced by machine.Textun"Íslenska" var framkvæmt vélrænt.Sottotitoli "Italiano" sono stati generati automaticamente.Subtitle "日本語" was produced by machine.Subtitle "Basa Jawa" was produced by machine.Subtitle "ქართული" was produced by machine.Subtitle "қазақ тілі " was produced by machine.Subtitle "ភាសាខ្មែរ" was produced by machine.Subtitle "ಕನ್ನಡ" was produced by machine.Subtitle "한국어" was produced by machine.Subtitle "कोंकणी語" was produced by machine.Subtitle "کوردی" was produced by machine.Subtitle "Кыргызча" was produced by machine.Subtitle " lingua latina" was produced by machine.Subtitle "Lëtzebuergesch" was produced by machine.Subtitle "Lingala" was produced by machine.Subtitle "ພາສາ" was produced by machine.Subtitle "Lietuvių" was produced by machine.Subtitle "Latviešu" was produced by machine.Subtitle "fiteny malagasy" was produced by machine.Subtitle "te reo Māori" was produced by machine.Subtitle "македонски јазик" was produced by machine.Subtitle "malayāḷaṁ" was produced by machine.Subtitle "မြန်မာစာ " was produced by machine.Subtitle "Монгол хэл" was produced by machine.Subtitle "मराठी" was produced by machine.Subtitle "Bahasa Malaysia" was produced by machine.Subtitle "Malti" was produced by machine.Subtitle "ဗမာစာ " was produced by machine.Subtitle "नेपाली" was produced by machine.Subtitle "Nederlands" was produced by machine.Subtitle "Norsk" was produced by machine.Subtitle "chiCheŵa" was produced by machine.Subtitle "ਪੰਜਾਬੀ" was produced by machine.Subtitle "Polska" was produced by machine.Subtitle "پښتو" was produced by machine.Subtitle "Português" was produced by machine.Subtitle "Română" was produced by machine.Subtitle "Язык жестов (Русский)" was produced by machine.Субтитры "Pусский" были созданы машиной.Subtitle "Kinyarwanda" was produced by machine.Subtitle "सिन्धी" was produced by machine.Subtitle "Deutschschweizer Gebärdensprache" was produced by machine.Subtitle "සිංහල" was produced by machine.Subtitle "Slovensky" was produced by machine.Subtitle "Slovenski" was produced by machine.Subtitle "gagana fa'a Samoa" was produced by machine.Subtitle "chiShona" was produced by machine.Subtitle "Soomaaliga" was produced by machine.Subtitle "Shqip" was produced by machine.Subtitle "србски" was produced by machine.Subtitle "Sesotho" was produced by machine.Subtitle "Basa Sunda" was produced by machine.Undertext "Svenska" är maskinell skapad.Subtitle "Kiswahili" was produced by machine.Subtitle "தமிழ்" was produced by machine.Subtitle "తెలుగు" was produced by machine.Subtitle "Тоҷикй" was produced by machine.Subtitle "ภาษาไทย" was produced by machine.Subtitle "ትግርኛ" was produced by machine.Subtitle "Tagalog" was produced by machine.Subtitle "Türkçe" was produced by machine.Subtitle "татар теле" was produced by machine.Subtitle "Українська " was produced by machine.Subtitle "اردو" was produced by machine.Subtitle "Oʻzbek" was produced by machine.Subtitle "Tiếng Việt" was produced by machine.Subtitle "Serbšćina" was produced by machine.Subtitle "isiXhosa" was produced by machine.Subtitle "ייִדיש" was produced by machine.Subtitle "Yorùbá" was produced by machine.Subtitle "中文" was produced by machine.Subtitle "isiZulu" was produced by machine.
kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV не носи отговорност за некачествен превод.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV nenese žádnou odpovědnost za chybné překlady.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV übernimmt keine Haftung für mangelhafte Übersetzung.kla.TV accepts no liability for inadequate translationkla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV no se hace responsable de traducciones incorrectas.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV n'assume aucune responsabilité en cas de mauvaise traduction.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV nem vállal felelősséget a hibás fordításértkla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV tekur enga ábyrgð á áræðanleika þýðingarinnarKla.TV non si assume alcuna responsabilità per traduzioni lacunose e/o errate.Kla.TV は、不適切な翻訳に対して一切の責任を負いません。kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV не несет ответственности за некачественный перевод.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.Kla.TV tar inget ansvar för felaktiga översättningar.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.
Чи була секретна зброя причиною Чорнобильської катастрофи? Чи загрожує вона нам сьогодні?
Майже через 40 років цей документальний трилер проливає світло на те, що «стіни антен атакуючого радара» висотою в 150 метрів і довжиною в 600 метрів поблизу Чорнобиля мають відношення до катастрофи на атомній електростанції.
Сьогодні світ знову змушений затамувати подих перед цими секретними системами зброї, такими як «Woodpecker» і HAARP, що отримали подальший розвиток в останні десятиліття! Вони дійсно можуть змінити наш клімат, змусити нашу погоду «збожеволіти» і загрожувати життю та здоров'ю всіх людей на планеті!
[weiterlesen]
Вступ:
«Чорнобиль не тільки постачав плутоній для [ядерних] бомб, а й сам був частиною гігантської зброї».
«У нас є нова зброя – так би мовити, в портфелі наших учених. Настільки потужна, що якби вона використовувалася необмежено, все живе на Землі було б знищено».
«HAARP – система зброї, що порушує клімат».
«Зміна клімату, створення землетрусів, виверження вулканів за допомогою електромагнітних хвиль.
Фактор високого ризику».
Вони здійснили запуск 25 квітня 1986 р.
Потім, 26 квітня 1986 року, захисне обладнання остаточно зруйнувалося
Ядерний заряд вирвався з конструкції контейнера та викинув радіоактивні речовини. Ядерні опади поширилися по всій Європі».
Вернер Альтнікель, експерт телевізійної техніки з 1974 року, є лауреатом премії ЄВРО-SOLAR 1997 року та інших екологічних нагород. У 2008 році на «Антицензурній конференції» він прочитав лекцію про хімічну зброю маніпулювання погодою, відому як хімтрейли, більш ніж 1000 відвідувачам. Він також розповів про електромагнітні «методи маніпулювання погодою» за допомогою систем HAARP.
Як захисник довкілля, він був членом Партії зелених, а 1987 року став активістом Грінпіс. Альтнікель багато займався катастрофою на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року, яка, за офіційними даними, стала найсерйознішою аварією в історії мирного використання атомної енергії. Вважається, що катастрофа сталася під час випробувань, покликаних імітувати повну відмову зовнішнього джерела живлення ядерного реактора.
Вернера Альтнікеля це пояснення не задовольнило. Після публікації його інтенсивних досліджень про катастрофу на Чорнобильській АЕС у 2005 році Грінпіс звільнив його із займаної посади. У листі йшлося, що його публікації про Чорнобиль, маніпулювання погодою і скалярну зброю не відповідають інтересам Грінпіс.
Сьогодні Kla.TV транслює документальний фільм Вернера Альтнікеля. У ньому він переконливо доводить, що чорнобильська аварія насправді не могла бути «нещасним випадком»! Через безліч очевидних невідповідностей Альтнікель інтенсивно вивчив опубліковану 2002 року книгу фахівця зі скалярних хвиль, підполковника США Тома Бірдена «FER DE LANCE». Це привело його до висновку, що катастрофа насправді була викликана військовим скалярно-електромагнітним обміном ударами між КДБ Радянського Союзу і США. Чорнобильська атомна електростанція в той час перебувала на радянській території.
Ні російська сторона, ні США не зацікавлені в проясненні істинного підґрунтя цієї катастрофи! Ось чому дослідження Вернера Альтнікеля таке актуальне! Цей документальний фільм - не просто історична переоцінка. Системи озброєнь, що використовувалися в той час, становлять для нас ще більш небезпечну загрозу в нинішній драматичній ситуації у світі. Ми повернемося до цього наприкінці програми.
І. Вибухові заяви професора д-ра наук Едмунда Ленгфельдера
Під час свого дослідження Вернер Альтнікель натрапив на статтю Мартіна Ебнера від 31 серпня 2003 року про екскурсію журналістів у зону відчуження Чорнобильської АЕС із професором, доктором наук Едмундом Ленгфельдером із Радіаційного інституту Отто Хуга в Мюнхені. Він і його команда регулярно надавали допомогу радіоактивно зараженим людям, зокрема й медичну. Професор Ленгфельдер зробив такі вибухові заяви: (Ми наводимо цитату зі звіту «Landpartie mit Geigerzähler» Мартіна Ебнера від 31 серпня 2003 року): «Тепер я бачу Чорнобиль! Саркофаг і все інше!» [...]. Поруч з атомною станцією знаходиться Прип'ять – напрочуд велике місто-привид колишніх працівників АЕС. [...] А що це за величезні антени, яких немає на жодній чорнобильській фотографії, але які тепер видно неозброєним оком над Прип'яттю? [...] Пояснення Ленгфельдера: Це була незакінчена відповідь на «програму зоряних воєн» США, а саме дві антенні стіни заввишки 150 метрів і завдовжки 600 метрів. Десять із них мали бути зведені в колі діаметром 35 кілометрів, щоб спрямовувати високочастотні промені в іоносферу. Відбивши там надзвичайно інтенсивне випромінювання, можна було б досягти будь-якої точки на Землі і, наприклад, паралізувати західні системи зв'язку. Атомна електростанція [в Чорнобилі] повинна була надати величезну кількість енергії для цього, мали бути використані 16 реакторних блоків. ”Це б спрацювало”,− впевнений Ленгфельдер: [...] Чорнобиль не тільки постачав плутоній для [ядерних] бомб, а й сам був частиною гігантської зброї». Заяви професора Ленгфельдера також підтверджуються кадрами, які можна побачити в документальному фільмі Баварського радіо 2006 року: Природа відвойовує територію дерево за деревом. Бар'єр зони відчуження піднімається тільки на шляху до наступної зони відчуження. Ліс, який всюди швидко росте, заражений, як і ліс з опор електропередач, які не можна переплавити, бо сталь залишиться радіоактивною. Через ці опори подавалася електрика для побутових і промислових потреб, а також для високочастотної системи протиракетної оборони, за допомогою якої Совєти хотіли знищити американські ядерні ракети. Їхня електроніка була знищена внаслідок катастрофи і, як і все інше тут, перетворилася у надгробний камінь.
За словами професора Ленгфельдера, основною метою будівництва атомної електростанції в Чорнобилі було забезпечення величезної кількості енергії для розташованої неподалік від Прип'яті військової супер зброї!
На заключному етапі планувалося побудувати 16 атомних електростанцій. Вони мали забезпечувати неймовірною кількістю енергії загалом десяток такої супер зброї. Цей план, звичайно ж, не залишився непоміченим секретними cлужбами США!
II. Розробка військової суперзброї в Радянському Союзі
Оскільки Радянський Союз не міг так швидко наздогнати США в розробці атомних бомб, він скористався знаннями німецьких інженерів-високочастотників, яких було депортовано до Росії після 1945 року. Вони вже розробили новий тип радара дальньої розвідки і тепер проводили в Росії подальші дослідження в галузі «загоризонтних антен». Це призвело до розробки скалярних електромагнітних антен «радарного виявлення ракет» разом із відповідною електронікою!
Кульмінацією післявоєнних розробок стали технології подвійного призначення: На додаток до мирного використання, розроблена зброя фактично також використовувалася для нападу і руйнування військовими, наприклад, ракет, для збудження землетрусів, для маніпулювання погодою, а також для маніпулювання психікою тощо.
Нова російська технологія стала відома як «Woodpecker (дятел)». Термін «Woodpecker» походить від шуму радіоперешкод, схожого на стукіт дятла, який вперше виявили радіоаматори.
Американська газета «Маямі Геральд» також використовувала цей термін у статті «Битва з російським дятлом». Ця суперзброя належить до типу променевої зброї, що потребує гігантської кількості енергії.
У 1957 році внаслідок досліджень цієї військової скалярної суперзброї в колишньому СРСР сталася велика катастрофа. У Киштимі, недалеко від Маяка, знаходився секретний ядерний «військовий дослідницький об'єкт». Унаслідок цієї катастрофи рівень радіації в регіоні виявився у сто разів вищим, ніж у Чорнобилі!
Том Бірден, колишній підполковник збройних сил США, працював аналітиком у Пентагоні. Він був визнаним «фахівцем зі скалярних технологій» і опублікував німецькою мовою книгу «Скалярні технології» (Skalartechnolgie). Він пояснює цю катастрофу так: «Радянська влада створила надлишок енергії тоді у випадку з аварією у Киштимі. Це спричинило ядерний вибух у розташованому неподалік сховищі ядерних відходів! Радіоактивні опади забруднили близько 1200 квадратних кілометрів, які й сьогодні залишаються надзвичайно зараженими. Я також знав, що Радянська влада встановила системи безпеки на всіх своїх скалярних передавачах для захисту від аварійних ситуацій, подібних до тієї, що сталася в Киштимі. Вони хотіли використовувати ці системи безпеки для повільного і безпечного скидання енергії в землю протягом тривалого періоду часу в разі короткого замикання в передавачах».
У своїй книзі «FER DE LANCE» Бірден продовжує:
«Нову надзброю було розроблено, вироблено і розгорнуто під керівництвом КДБ. Оскільки вони були цілком секретними, вони ніколи не потрапляли до рук регулярної російської армії!»
Колишній глава уряду Радянського Союзу Микита Хрущов зробив таку заяву про майбутню зброю Скалара на президії в 1960 році:
«У нас є нова зброя – так би мовити, у портфелі наших учених. Настільки потужна, що якби її застосовували необмежено, то все живе на Землі було б знищено».
Однак нова скалярна суперзброя була готова до застосування лише у квітні 1963 року.
Занадто пізно для Хрущова, щоб протистояти США в Кубинській ракетній кризі в жовтні 1962 року. Вперше суперзброя була застосована 10 квітня 1963 року для знищення американського підводного човна «U.S.S. TRESHER» під водою біля східного узбережжя США під час навчань як демонстрація сили!
Однак в офіційній історіографії й досі стверджується, що атомний підводний човен затонув через технічну несправність…
ІІІ. Військова супер-зброя може керувати погодою
Ще в 1962 році колишній президент США Ліндон Б. Джонсон сказав: «Той, хто контролює погоду, контролюватиме весь світ». Оскільки нова скалярна технологія здатна наочно впливати на погоду, будь-який прогрес у дослідженнях цієї зброї означає величезну політичну і військову міць! Уже в 1970-х роках Радянський Союз, а потім й інші військові сили проводили масштабні маніпуляції з погодою. Про радянські передавачі «Woodpecker» повідомлялося як у США, так і в Європі.
Це показано, наприклад, у карикатурі про контроль погоди у німецькій газеті «WELT am SONNTAG» від 8 серпня 1974 року: Електромагнітне управління землетрусами, боротьба з хвилями спеки та екстремальною посухою, а також генерація снігових опадів були популярними темами.
Європейський парламент також підтвердив існування такої небезпечної погодної зброї в доповіді від 14 січня 1999 року під назвою «HAARP – система зброї, що руйнує клімат».
IV. Контроль над озброєнням та зброєю масового знищення
16 червня 1972 року в Стокгольмі відбулася конференція та підписання резолюції ООН щодо запобігання негативному впливу на довкілля через руйнівну зброю та інші системи! У 1975 році Радянський Союз представив декілька пропозицій щодо ядерного роззброєння та Спроби роззброєння скалярної, електромагнітної зброї. Однак тоді вони були проігноровані США. У 1976-77 р.р. було прийнято «Конвенцію ООН-ЕНМОД» для запобігання «системам екологічної зброї». Однак вона набула чинності лише частково та була скасованою у 1997 році. Ось витяг з «Конвенції ЕНМОД», Додаток 2:
«Наступні приклади ілюструють можливості, які можуть бути викликані використанням методів маніпулювання навколишнім середовищем: Землетруси, цунамі, порушення екологічного балансу регіону, зміна погодних умов (хмари, опади, циклони та торнадо), зміна кліматичних моделей та океанічних течій, зміна стану іоносфери».
Колишній міністр оборони США доктор Вільям Коен підтвердив існування цієї зброї масової ураження 28 квітня 1997 року на «конференції з тероризму» в Афінах:
«Інші [терористи] навіть займаються своєрідним еко-тероризмом, змінюючи клімат, створюючи землетруси, провокуючи виверження вулканів за допомогою електромагнітних хвиль. [...] Це правда, і саме тому ми маємо активізувати наші «антитерористичні зусилля»!»
Коен не згадав, що ця зброя насамперед використовується у формі державного тероризму ядерними державами, а скоріше приховав ці державні злочини загалом під виглядом тероризму.
V. Цілком таємна передісторія катастрофи чорнобильського реактора
Після наступних досліджень Вернер Альтнікель виявив на сайті фахівця зі скалярних хвиль і колишнього підполковника США Тома Бірдена ще більш вибухові заяви про справжні події, які призвели до вибуху ядерного реактора в Чорнобилі, які трималися в секреті КДБ та були практично невідомими. Підполковник Бірден у своїй книзі "FER DE LANCE", друге видання якої вийшло 2002 року, пише, що тоді він був безпосереднім учасником ядерної катастрофи! З погляду американського військового, він дуже детально описує в цій книзі скалярну, електромагнітну військову технологію, яка стала причиною катастрофи на атомній електростанції. Ми наводимо цитати з його книги, починаючи зі сторінки 129 і далі, враховуючи, що ця скалярна суперзброя може бути використана, зокрема, для виклику землетрусів:
«У квітні 1986 року «передавачі-інтерферометри КДБ» почали накопичувати електромагнітну енергію, яка потужно індукувалася у напрямку «розлому Сан-Андреас», що проходить через Лос-Анджелес і до півдня Сан-Франциско. Вони використовували «начинки» променів «Дятел-Woodpecker» як «супермагістралі» для поздовжніх хвиль та інтерферометрії. CРСР використав дві траєкторії руху променів. Один йшов із півночі через район Північного полюса та айсберги до цілі, а інший – зі сходу до цілі. СРСР підготував дуже сильний землетрус і хотів зробити цілу серію таких землетрусів по всьому розлому Сан-Андреас із сильними афтершоками після основного землетрусу, що призвело б до страшних руйнувань. У двох словах: Вони готували «один великий землетрус», на який всі так довго чекали та боялися».
VI. Відповідь США на напад російського «Дятла»
Далі ми наводимо цитату з книги Тома Бирдена:
«Зі мною зв'язалася приватна група.
Вони стверджували, що можуть відключити один з передавачів, створивши потужний величезний "фазово-зв'язаний реплікативний імпульс сигналу", який потрапить прямо в передавач і катастрофічно "випалить його". Насправді виявилось, що уся "зона розлому Андреас" мала бути стимульована шляхом виділення надмірної енергії по усій її довжині. У цьому випадку індукція призначеного каліфорнійського землетрусу тільки починалася і мала силу, не зрівнянну з попередніми. Якби ця подія або ці події сталися, втрати американських життів і майна були б приголомшливими.
Фактор високого ризику
Питання, поставлене мені групою, ставило мене в дуже складну ситуацію прийняття рішення. Такі великі пучки радянських інтерферометрів, будучи встановленими, містять величезну енергію поздовжніх електромагнітних хвиль. Якби радянський передавач знаходився поряд з ядерними об'єктами, і він був би негайно закорочений в результаті плавлення, уся "потенційна енергія" спрямувалася б прямо в землю.
У разі такої катастрофічної відмови передавача на всіх напрямках навколишньої землі поширився б щонайпотужніший імпульс "поздовжньої хвилі". Перший ядерний матеріал, що потрапить під імпульс, буде раптово і жорстоко розщеплений.
Якби передавач знаходився всього в декількох кілометрах від однієї або декількох "міжконтинентальних ракетних майданчиків", це могло б привести до повного вибуху приблизно 30 або 40 "мегатонних ядерних боєголовок". Брудніше і ще брудніше... Випадання радіоактивних опадів і радіоактивне зараження будуть масштабними, поширяться по всьому світу й потенційно вб'ють мільйони людей в найближчі роки. Ядерні реактори наразилися б на аналогічну небезпеку. Миттєве ділення усього матеріалу, що ділиться, в одному з них привело б до велетенського ядерного вибуху. Це створило б новий прецедент. У цьому й полягав "фактор високого ризику".
Фактор низького ризику
Фактор "низького ризику" полягатиме в тому, що нічого з цього не станеться, можливо, станеться землетрус у прилеглій зоні і т. д.
Я знав, що Совєти зробили «спалах ЕМІ» в набагато менших масштабах після їхнього раннього «киштимського збою передавача», і цей спалах спричинив ядерний вибух у прилеглому сховищі ядерних відходів.
Я також знав, що після Киштиму Совєти встановили запобіжні пристрої на випадок подібних збоїв на усіх своїх скалярних "інтерферометричних передавачах".
Якщо захисні пристрої спрацьовували, якщо передавач несподівано замикався, вони могли утримувати "пучки поздовжніх електромагнітних хвиль" і потенціали достатньо довго, щоб повільно і безпечно розсіювати енергію в землі впродовж тривалого часу. У цьому й полягав «фактор низького ризику».
VІІ. Істинна причина Чорнобильської катастрофи
У своїй книзі Бирден детально описує, як насправді була спровокована катастрофа реактора : „Група подякувала мені, зрозуміла, що може діяти, і повісила трубку. Вони відкрили вогонь 25 квітня 1986 року, як і обіцяли, і знищили один з передавачів КДБ – очевидно, в декількох кілометрах від реакторів Чорнобильської АЕС. У той момент, коли передавач був уражений і знищений, інженер Біл Байз, який працював у полі, вимірюючи промені "Дятла" за допомогою детекторів магнітного поля, помітив раптову відміну променя "Дятла", що йшов навколо Землі зі сходу. В той момент він виміряв успішне знищення віддаленого передавача інтерферометра. Сам того не підозрюючи, він виявив результат великої контратаки в дуже небезпечній битві.
На зруйнованому передавачі увімкнулися захисні пристрої, захопили великий променевий потенціал і утримували його близько 24 годин, поступово вивільнюючи інтенсивну променеву енергію, яка повільно йшла в землю, весь цей час. Термінове повідомлення щодо чорнобильських реакторів налякало працівників, які керували АЕС та змусило негайно заглушити реактори (опустивши кадмієві контрольні стержні). Але уран у паливних стержнях, звичайно, залишався на місці. Після цього Чорнобиль затамувавши диханням чекав, чи витримають ці заходи безпеки.
Потім, 26 квітня 1986 року, запобіжні пристрої остаточно вийшли з ладу, і стався набагато слабший «спалах поздовжніх хвиль», ніж той, який міг би статися раніше, якби не було запобіжних пристроїв. Поздовжні хвилі, що розповсюджуються в землі, вдарили по активній зоні реактора в Чорнобилі за кілька секунд до того, як у землі виник струс, викликаний поздовжніми хвилями. Частина урану в активній зоні реактора, що потрапив під удар, миттєво розщепилася, вилетівши з корпусу та викинувши радіоактивний матеріал. Ядерні опади поширилися майже по всій Європі».
На додаток до доповіді Бірдена існує також доповідь доктора Пітера Бетера, яка дуже доповнює його.
У минулому він був призначений президентом Джоном Ф. Кеннеді керівником Банку зовнішньої торгівлі США. Він розповів, що мотивація США для цієї скалярної контратаки була не лише оборонною за своєю природою, а й підтвердила, що США не хотіли й надалі миритися з існуючою великою технологічною перевагою росіян і тому знищили російський об'єкт скалярної зброї.
VIII. Російські вчені заперечують офіційну чорнобильську історіографію!
Навіть за понад 38 років так звані провідні засоби масової інформації не зробили практично жодного внеску для встановлення істини про Чорнобильську катастрофу. Натомість вони майже виключно поширюють офіційні заяви урядів. Хіба це не ганебно, особливо з огляду на те, що вони фінансуються урядами? Однак, за потребою, навіть так звані провідні ЗМІ іноді видають часткову правду. Одним із таких прикладів є документальний фільм «NDR-ARTE» 1998 року під назвою «Справжня причина Чорнобиля?». Цей документальний фільм є шматочком головоломки, що бракує для «американської доповіді Бірдена». З російської точки зору, російські вчені спростовують офіційні пояснення російського уряду. Оскільки російські вчені, очевидно, не мали уявлення про пряме введення електромагнітної енергії в уран атомної електростанції через секретність КДБ, вони ще не могли пояснити деякі фізичні процеси, які мали місце.
Оскільки у цьому документальному фільмі показані цінні оригінальні кадри руїн у Чорнобилі, які можуть зробити важливий внесок у встановленні істини, ми показуємо уривки з цього документального фільму. Дослідницька інформація, подана Вернером Альтнікелем, дає дуже правдоподібне пояснення реальних подій у Чорнобилі:
Ведучий АРТЕ: У липні 1986 року, через два місяці після страшної катастрофи на Чорнобильській АЕС, КДБ випустив список надсекретних інструкцій.
На початку списку стояло: «У жодному разі не розкривати справжню причину катастрофи».
Але одна людина все ж таки хотіла докопатися до істини. Це фізик-ядерник Костянтин Павлович Чечеров. Саме тому він неодноразово забирався до руїн, навіть під саркофаг, який тепер оточує зруйнований реактор №4.
Під час цього він виявив дивні сліди аварії, які не збігалися з поясненнями, що були представлені на той час світовій громадськості.
Чечеров, фізик-ядерник, Москва:
Ми залізли в шахту реактора і поповзли далі, у відповідну кімнату управління над реактором, навіть у приміщення під реактором. Ми робили фото та відеозйомку, брали сотні проб і проводили, я б сказав, тисячі вимірів. Тільки тоді ми поступово усвідомили, що насправді сталося з блоком 4. І раптом ми зрозуміли, що офіційні пояснення 1986 року зовсім не відповідають тому, що ми бачили».
Ведучий ARTE:
У той же час, у липні 1986 року, КДБ передав високопоставленим політикам та чиновникам секретний список із чіткими інструкціями.
Чечеров:
Цей список справді з'явився дивним чином, просто у секретній службі, у КДБ. Це було незвичайно. Це було політичне рішення. Список був опублікований, і всі керівні кадри повинні були його дотримуватися.
Пункт 1 списку: «Вся інформація, яка розкриває справжні причини катастрофи реактора, є абсолютно таємною».
Тобто, всі офіційні заяви були неправдою, тому що вони не були секретними. Дуже дивно.
Ведучий ARTE:
Згідно з офіційним поясненням, нічна аварія на реакторі була викликана людською помилкою, безвідповідальною спробою уточнити, що робити у разі раптової зупинки турбіни. На той час, коли вони дотяглися до аварійного вимикача, було вже надто пізно. О 1 годині 23 хвилини 59 секунд потужний вибух зірвав дах із реакторної зали. Графітові уламки, що світилися, градом посипалися на сусідні будівлі, а хмара радіоактивних часточок піднялася на кілометри в нічне небо.
Дослідження фінансувалося Європейським співтовариством. Звіт, підготовлений групою Allianz, був завершений у 1995 році. У ньому, як стверджується, міститься більше матеріалів, ніж будь-коли збиралося раніше. Однак є деякі ознаки того, що звіт заснований скоріше на офіційних даних влади, ніж на власних дослідженнях. За оцінками, у реакторі все ще знаходиться кілька сот тисяч кубометрів радіоактивних матеріалів, у тому числі 40 000 кубометрів лише високорадіоактивних відходів, змішаних із 200 тоннами ядерного палива.
Та якби це було правдою, саркофаг довелося б заповнити радіоактивними матеріалами ущерть. І навряд чи Чечеров та його люди змогли б спуститися туди, принаймні без ретельно продуманого спеціального захисту. Вони, напевно, отримали б серйозне радіаційне ураження на місці.
Чечеров:
Більшість звичних уявлень про Чорнобиль мають мало спільного із реальністю. Люди, які працюють у Чорнобилі, звичайно ж, знають правду. Та вони з усмішкою ставляться до спроб прояснити ситуацію і тримають правду при собі.
Ведучий ARTE:
...Чорнобильська атомна електростанція була збудована в районі, який, за загальним визнанням, є геологічно стабільним.
Фелікс Аптекаєв, сейсмолог, Україна:
Противники версії землетрусів стверджували, що тут взагалі не може бути землетрусів, тому що за такої старої структури геологічної плити, як у цьому районі, землетруси просто не відбуваються.
Ведучий ARTE:
Сейсмологічна станція дійсно зареєструвала лише слабкий, локальний землетрус.
То чи міг статися такий землетрус у Чорнобилі?
Що кажуть очевидці?
Чечеров
Коли сталася аварія, звичайно, всі працівники нічної зміни були так чи інакше причетні до цієї події. Незалежно від того, де вони чергували – на диспетчерському пункті чи в турбінній залі, – всі розповідали, що так чи інакше відчули, коли аварія заявила про себе. Більшість із них пам'ятають глухий гул, з якого все й почалося. Шум з низькою частотою, і підлога затремтіла, стіни похитнулися, зі стелі посипалася штукатурка. Це пам'ятають усі. Здавалося, що земля розкрилася під ними. Дехто навіть казав, що це було схоже на землетрус.
Ведучий ARTE:
1990: У документі з Києва міститься 20 свідчень очевидців – повідомлень працівників електростанції, які чергували тієї ночі. Вони говорили: «Земля тремтіла перед катастрофою».
Землетрус магнітудою 2, підтверджений сейсмологами та численними очевидцями, стався лише за кілька секунд до катастрофи. Документальний фільм NDR-ARTE не дає адекватної відповіді на питання про цей землетрус. Однак тепер завдяки поясненням підполковника Бірдена, його можна пояснити остаточно.
Через геологічні умови він не міг бути природним землетрусом, а був викликаний застосуванням описаної секретної електромагнітної зброї! Вона спрацювала в той момент, коли запобіжні заходи відмовили, і величезна кількість залишкової енергії була раптово і неконтрольовано викинута в землю. Згодом усього через декілька секунд атомна електростанція вибухнула. Однак, враження, створене документальним фільмом Arte, про те, що землетрус міг спровокувати катастрофу, хибне. Німецькі вчені в ході дослідження АЕС BIBLIS-B представили науковий доказ того, що для виникнення ядерного розплаву потрібно не менше 30 хвилин. Ось чому документальний фільм Arte, зрештою, можна пояснити лише заявами Тома Бірдена про те, що Чорнобильська ядерна катастрофа була спричинена скалярним, електромагнітним обміном ударами між КДБ Радянського Союзу та США.
ARTE: Ведуча:
Але на ці цікаві заяви ніхто не звернув уваги:
Чечеров:
Я почув грім, зі стелі впала панель.
Підлога затремтіла, світло погасло, увімкнулося аварійне освітлення. Через 30-40 секунд ми почули пронизливі звуки над нами з боку [...].
Дах упав в частині B. Спочатку впала одна панель, потім інші одна за одною. Потім погасло світло. Спочатку струс, поштовхи та вібрація, потім світло погасло. Коли світло знову з’явилося, було прийнято рішення заглушити реактор. Саме так й сталося. Спочатку поштовхи та вібрації, а потім рішення відключити реактор. Це є вирішальний момент. Крізь дірку в даху я побачив мерехтіння – не вогонь, щось інше. Стіни в залі управління почали трястися, як і стеля, і підлога. За декілька секунд пролунав другий вибух. Трішки слабший, але дивно, що все розлетілося на частини. Різнобарвне мерехтіння піднялося на висоту до ста метрів.
Ведуча ARTE:
З оповідань очевидців і висновків Чечерова стає зрозумілим одне: пояснення, опубліковане радянською владою 1986 року, було неправильним. Знову і знову з'являються неймовірні спостереження.
Чечеров:
Наприклад, сподівалися, що графітова оболонка та активна зона реактора залишилися непошкодженими, але нічого подібного - просто зяюча дірка. Передбачалося, що кільцеподібний біозахисний контейнер навколо реактора був зруйнований або принаймні сильно пошкоджений, але це виявилося неправильним. Він був майже цілим, лише з незначними ушкодженнями. На значній частині його поверхні, особливо всередині, навіть фарба залишилася недоторканою.
Вернер Альтнікель:
Все сталося за лічені секунди. Коли енергія ЕМІ раптово активувала уран та викинула його. При звичайному розплавленні це відбувалося б набагато повільніше, і фарба в контейнері, напевно, згоріла б. Все сталося так швидко, що теплова інерція біозахисного контейнера, мабуть, не дозволила фарбі згоріти навіть зсередини.
Чечеров:
Очікувалося, що вибух у шахті реактора розірве все довкола, але так не сталось. Натомість багато опор для стабілізації графітової кришки просто розплавилися і згоріли. Якщо б ви придивилися до тих розплавлених частин, то зрозуміли б, що там діяв вельми своєрідний тепловий ефект. Наче від зварювального пальника, який пропалив труби. Справді, труби виглядають так, ніби їх відрізали якимось зварювальним апаратом чи плазмовим пальником».
Вернер Альтнікель:
Труби, зруйновані немов плазмовим пальником, впевнено можна сказати, що саме плазмою, створеною величезною скалярною електромагнітною енергією, яку більше не перехоплювала система захисного заземлення, яка вийшли з ладу.
Ведуча ARTE:
Зараз північ, приблизно за півтори години до події рибалки почують приглушений гуркіт.
1:10: Дуже дивне явище на посту охорони біля входу до центральної зали. Епіцентр землетрусу, говорять, знаходився прямо під ним.
1:21: Керівник комп'ютерного центру під час огляду центральної зали бачить блакитне мерехтіння світла.
1:23:35: Починається землетрус. Сильний гуркіт і чотири блоки хитаються.
1:23:40: Черговий працівник помічає землетрус і натискає на аварійний вимикач. Вібрації посилюються. Перший потужний поштовх, вертикальні опори хитаються туди-сюди. Стельові панелі падають. Знову мерехтіння світла. У машинному залі розбиваються вікна. Сильний струс землі, і реактор вибухає. Через сімнадцять хвилин колега в залі управління реєструє ще один вибух. Землетрус закінчився. Сейсмограф не зареєстрував другого вибуху.
Чечеров:
Картина руйнувань у верхніх кімнатах змусила нас замислитись. Мабуть, там були якісь хвилі тиску; можливо, їх навіть запустили. Там було багато невідповідностей, причини яких ми спочатку не могли пояснити.
Вернер Альтнікель:
Доктор наук Себастьян Пфлугбайль із Товариства радіаційного захисту наводить цитату із журналу Strahlentelex, номер 3623632002, доступного в IPPNW.
Пфлугбайль говорить: «Чечеров тричі був у шахті реактора, де зазвичай перебувають тепловиділяючі елементи. Але його відеозаписи чітко показують, що жодного ядерного палива там насправді немає. Куди воно поділося? Частина його проплавилася до дна, але зовсім небагато. Гіпотеза Чечерова: вся активна зона реактора - величезний блок графіту, схожий на дірявий сир, у якому застрягли трубки з тепловиділяючими елементами та стрижнями управління - вилетіла з шахти реактора вгору, як ракета. При цьому він підняв кришку шахти реактора вагою 2500 тонн. Активна зона реактора пролетіла повз неї на висоті 40-50 метрів та частково випарувалася під час руху. Потім ядерний вибух розірвав усе на частини та викинув майже все ядерне паливо у навколишнє середовище. Тяжка кришка знову впала вниз і тепер стоїть під кутом над шахтою реактора».
Володимир Страхов, Інститут геофізики, Москва:
Але є один камінь спотикання: за версією Чечерова, ситуація в реакторі має за 15-20 секунд загостритися до такої міри, щоб стався вибух.
Чечеров:
У блоці 4 можна побачити наступну картину: розплавлений метал тече по підлозі, ударяється об перешкоду, вистрілює вгору та застигає у формі винограду. Це можна побачити і сьогодні, і, звісно, ми зняли це на відео. За нашими оцінками швидкість течії розплавленого металу становила близько 5 метрів за секунду. Тобто він не був повільним чи в'язким. П'ять метрів за секунду – це дуже швидко. Розплавлений метал віддалився від реактора максимум на 50 метрів. Отже, метал тече близько десяти секунд. Потім він застиг. Причому часто у вертикальному положенні, тобто поки він стікав униз. Тому навіть не було достатньо часу, щоб він стікав на підлогу та застигав там.
В.Страхов:
Крім того, у зруйнованому реакторі лазили люди. Звичайно, люди думали, що інтенсивність радіації там має бути величезною, тому що радіоактивні матеріали з реактора потрапили туди. Виявилося, що насправді радіація там не така вже й висока. Звичайно, люди, які вирушили в експедицію до руїн реактора, одягли захисні костюми. Але все одно дуже дивно, що ніхто з них не загинув. Судячи з усього, жоден з них не захворів серйозно. Це цікаво. Очевидно, майже жоден радіоактивний матеріал з реактора не потрапив до будівлі. Навіть під час вільного падіння вниз. Просто все сталося надто швидко.
Нотатка від Вернера Альтнікеля:
Описаний вище швидкий і короткочасний рух потоку і раптове застигання розплаву має сенс, якщо визнати, що зовнішнє введення енергії ЕМІ в уран було бурхливим і тривало лише декілька секунд. Це означає: бурхлива і швидка активація атомних ядер урану і гарячий, рідкий розплав зі швидкою течією та швидким застиганням у середині потоку, коли наведена енергія ЕМІ обривається і таким чином зникає електромагнітний вогонь, що підживлюється ззовні.
Згідно з офіційним звітом КДБ, лише 4% заряду реактора нібито вирвалося назовні, а 96% залишилося в руїнах. Насправді, найімовірніше, все було навпаки. Вилетіло майже все, і реактор лишився майже порожнім. Це підтверджують і вчені. Дуже гарячий розплав, що під корпусом реактора на короткий час вирвався назовні, повинен був складатися в основному з металу оболонки, наприклад, цирконію для урану. Уран, який активовано зовнішньою енергією, раптово вистрілив угору у відкритий простір, немов із гарматного ствола. Оскільки активований уран майже не виходив назовні, а радіація практично не вимірювалася, люди могли забиратися всередину і не вмирати.
Коли Совєти зрозуміли, що по їхньому заводу стріляють – з боку американців, – їм все ж таки вдалося протягом 24 годин відводити енергію, яку потім було скинуто назад у землю. Але через 24 години ці системи заземлення із накопичувачами не змогли утримати цю величезну енергію. І якщо врахувати, що тільки частина, що залишилася, незважаючи на 24-годинну розрядку, змогла підірвати атомну електростанцію, то можна уявити, що було б, якби, наприклад, у них не було такої системи стримування, тобто системи відведення в землю всієї енергії, яка потім поверталася назад. Тоді б вони всі злетіли в повітря.
ІХ. Значення чорнобильськог викриття для сучасної драматичної ситуації у світі
Завдяки дослідженням Вернера Альтнікеля офіційні заяви урядів і всіх так званих провідних ЗМІ лопаються як мильна бульбашка. Описана скалярна суперзброя була вдосконалена військовими та секретними службами від часів «Чорнобильської катастрофи», що сталася майже 40 років тому і, через це, сьогодні, безсумнівно, є ще небезпечншіою. Зокрема, США наочно використовували цю секретну технологію для «маніпулювання кліматом і погодою» за допомогою величезної антенної системи HAARP на Алясці та наступних технологій. Таким чином, це чорнобильське викриття порушує безліч серйозних питань, особливо у зв'язку з нинішньою дуже драматичною глобальною ситуацією:
1. Чи пов'язані нинішні зміни клімату та погодні явища, такі як екстремальні посухи, повені, торнадо і навіть землетруси тощо, підтверджені «Конвенцією ООН-ENMOD», безпосередньо з цими секретними військовими системами суперзброї?
2. Чи є нинішня паніка з вуглекислим газом лише глобально організованою тактикою відволікання уваги, щоб ці системи метеорологічної зброї могли і далі розгортатися непомітно для громадськості?
3. Чи є атомні електростанції бомбою сповільненої дії, тому що вони можуть бути атаковані цими секретними системами зброї в будь-який момент?
4. Чи становлять ці секретні збройові технології ще більшу загрозу, ніж ядерна зброя, з точки зору ескалації нинішніх проблемних точок у світі?
Шановні глядачі!
Останні декілька десятиліть засвідчили, що ні США з їхніми союзними державами, ні Росія з комуністичними державами не зацікавлені в розкритті цих систем скалярної зброї, які загрожують існуванню всього людства. Державні засоби масової інформації повністю провалили своє завдання, а щирих дослідників переслідують як теоретиків змови.
Цей вагомий документальний фільм покликаний зробити свій внесок у те, щоб у суспільстві нарешті розгорнулася дискусія про ці системи зброї, що загрожують існуванню людства.
Досі не прояснена Чорнобильська катастрофа 26 квітня 1986 року вчить нас, що це може зробити тільки народ. Настав час людям, які люблять правду, прояснити ситуацію! Тому, будь ласка, допоможіть зробити так, щоб цей документальний фільм набув широкого розголосу. Поділіться цим хвилюючим відео на соціальних платформах, таких як Facebook, tiktok, Twitter, telegram, Instagram або електронною поштою. Ми також надаємо вам короткі уривки з програми для скачування в нашому синьому інформаційному блоці на сайті www.kla.tv. Лише завдяки вашому активному поширенню ми зможемо зупинити злочинців, які досі використовують цю зброю таємними та невизнаними способами!
21.11.2024 | www.kla.tv/31135
Вступ: «Чорнобиль не тільки постачав плутоній для [ядерних] бомб, а й сам був частиною гігантської зброї». «У нас є нова зброя – так би мовити, в портфелі наших учених. Настільки потужна, що якби вона використовувалася необмежено, все живе на Землі було б знищено». «HAARP – система зброї, що порушує клімат». «Зміна клімату, створення землетрусів, виверження вулканів за допомогою електромагнітних хвиль. Фактор високого ризику». Вони здійснили запуск 25 квітня 1986 р. Потім, 26 квітня 1986 року, захисне обладнання остаточно зруйнувалося Ядерний заряд вирвався з конструкції контейнера та викинув радіоактивні речовини. Ядерні опади поширилися по всій Європі». Вернер Альтнікель, експерт телевізійної техніки з 1974 року, є лауреатом премії ЄВРО-SOLAR 1997 року та інших екологічних нагород. У 2008 році на «Антицензурній конференції» він прочитав лекцію про хімічну зброю маніпулювання погодою, відому як хімтрейли, більш ніж 1000 відвідувачам. Він також розповів про електромагнітні «методи маніпулювання погодою» за допомогою систем HAARP. Як захисник довкілля, він був членом Партії зелених, а 1987 року став активістом Грінпіс. Альтнікель багато займався катастрофою на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року, яка, за офіційними даними, стала найсерйознішою аварією в історії мирного використання атомної енергії. Вважається, що катастрофа сталася під час випробувань, покликаних імітувати повну відмову зовнішнього джерела живлення ядерного реактора. Вернера Альтнікеля це пояснення не задовольнило. Після публікації його інтенсивних досліджень про катастрофу на Чорнобильській АЕС у 2005 році Грінпіс звільнив його із займаної посади. У листі йшлося, що його публікації про Чорнобиль, маніпулювання погодою і скалярну зброю не відповідають інтересам Грінпіс. Сьогодні Kla.TV транслює документальний фільм Вернера Альтнікеля. У ньому він переконливо доводить, що чорнобильська аварія насправді не могла бути «нещасним випадком»! Через безліч очевидних невідповідностей Альтнікель інтенсивно вивчив опубліковану 2002 року книгу фахівця зі скалярних хвиль, підполковника США Тома Бірдена «FER DE LANCE». Це привело його до висновку, що катастрофа насправді була викликана військовим скалярно-електромагнітним обміном ударами між КДБ Радянського Союзу і США. Чорнобильська атомна електростанція в той час перебувала на радянській території. Ні російська сторона, ні США не зацікавлені в проясненні істинного підґрунтя цієї катастрофи! Ось чому дослідження Вернера Альтнікеля таке актуальне! Цей документальний фільм - не просто історична переоцінка. Системи озброєнь, що використовувалися в той час, становлять для нас ще більш небезпечну загрозу в нинішній драматичній ситуації у світі. Ми повернемося до цього наприкінці програми. І. Вибухові заяви професора д-ра наук Едмунда Ленгфельдера Під час свого дослідження Вернер Альтнікель натрапив на статтю Мартіна Ебнера від 31 серпня 2003 року про екскурсію журналістів у зону відчуження Чорнобильської АЕС із професором, доктором наук Едмундом Ленгфельдером із Радіаційного інституту Отто Хуга в Мюнхені. Він і його команда регулярно надавали допомогу радіоактивно зараженим людям, зокрема й медичну. Професор Ленгфельдер зробив такі вибухові заяви: (Ми наводимо цитату зі звіту «Landpartie mit Geigerzähler» Мартіна Ебнера від 31 серпня 2003 року): «Тепер я бачу Чорнобиль! Саркофаг і все інше!» [...]. Поруч з атомною станцією знаходиться Прип'ять – напрочуд велике місто-привид колишніх працівників АЕС. [...] А що це за величезні антени, яких немає на жодній чорнобильській фотографії, але які тепер видно неозброєним оком над Прип'яттю? [...] Пояснення Ленгфельдера: Це була незакінчена відповідь на «програму зоряних воєн» США, а саме дві антенні стіни заввишки 150 метрів і завдовжки 600 метрів. Десять із них мали бути зведені в колі діаметром 35 кілометрів, щоб спрямовувати високочастотні промені в іоносферу. Відбивши там надзвичайно інтенсивне випромінювання, можна було б досягти будь-якої точки на Землі і, наприклад, паралізувати західні системи зв'язку. Атомна електростанція [в Чорнобилі] повинна була надати величезну кількість енергії для цього, мали бути використані 16 реакторних блоків. ”Це б спрацювало”,− впевнений Ленгфельдер: [...] Чорнобиль не тільки постачав плутоній для [ядерних] бомб, а й сам був частиною гігантської зброї». Заяви професора Ленгфельдера також підтверджуються кадрами, які можна побачити в документальному фільмі Баварського радіо 2006 року: Природа відвойовує територію дерево за деревом. Бар'єр зони відчуження піднімається тільки на шляху до наступної зони відчуження. Ліс, який всюди швидко росте, заражений, як і ліс з опор електропередач, які не можна переплавити, бо сталь залишиться радіоактивною. Через ці опори подавалася електрика для побутових і промислових потреб, а також для високочастотної системи протиракетної оборони, за допомогою якої Совєти хотіли знищити американські ядерні ракети. Їхня електроніка була знищена внаслідок катастрофи і, як і все інше тут, перетворилася у надгробний камінь. За словами професора Ленгфельдера, основною метою будівництва атомної електростанції в Чорнобилі було забезпечення величезної кількості енергії для розташованої неподалік від Прип'яті військової супер зброї! На заключному етапі планувалося побудувати 16 атомних електростанцій. Вони мали забезпечувати неймовірною кількістю енергії загалом десяток такої супер зброї. Цей план, звичайно ж, не залишився непоміченим секретними cлужбами США! II. Розробка військової суперзброї в Радянському Союзі Оскільки Радянський Союз не міг так швидко наздогнати США в розробці атомних бомб, він скористався знаннями німецьких інженерів-високочастотників, яких було депортовано до Росії після 1945 року. Вони вже розробили новий тип радара дальньої розвідки і тепер проводили в Росії подальші дослідження в галузі «загоризонтних антен». Це призвело до розробки скалярних електромагнітних антен «радарного виявлення ракет» разом із відповідною електронікою! Кульмінацією післявоєнних розробок стали технології подвійного призначення: На додаток до мирного використання, розроблена зброя фактично також використовувалася для нападу і руйнування військовими, наприклад, ракет, для збудження землетрусів, для маніпулювання погодою, а також для маніпулювання психікою тощо. Нова російська технологія стала відома як «Woodpecker (дятел)». Термін «Woodpecker» походить від шуму радіоперешкод, схожого на стукіт дятла, який вперше виявили радіоаматори. Американська газета «Маямі Геральд» також використовувала цей термін у статті «Битва з російським дятлом». Ця суперзброя належить до типу променевої зброї, що потребує гігантської кількості енергії. У 1957 році внаслідок досліджень цієї військової скалярної суперзброї в колишньому СРСР сталася велика катастрофа. У Киштимі, недалеко від Маяка, знаходився секретний ядерний «військовий дослідницький об'єкт». Унаслідок цієї катастрофи рівень радіації в регіоні виявився у сто разів вищим, ніж у Чорнобилі! Том Бірден, колишній підполковник збройних сил США, працював аналітиком у Пентагоні. Він був визнаним «фахівцем зі скалярних технологій» і опублікував німецькою мовою книгу «Скалярні технології» (Skalartechnolgie). Він пояснює цю катастрофу так: «Радянська влада створила надлишок енергії тоді у випадку з аварією у Киштимі. Це спричинило ядерний вибух у розташованому неподалік сховищі ядерних відходів! Радіоактивні опади забруднили близько 1200 квадратних кілометрів, які й сьогодні залишаються надзвичайно зараженими. Я також знав, що Радянська влада встановила системи безпеки на всіх своїх скалярних передавачах для захисту від аварійних ситуацій, подібних до тієї, що сталася в Киштимі. Вони хотіли використовувати ці системи безпеки для повільного і безпечного скидання енергії в землю протягом тривалого періоду часу в разі короткого замикання в передавачах». У своїй книзі «FER DE LANCE» Бірден продовжує: «Нову надзброю було розроблено, вироблено і розгорнуто під керівництвом КДБ. Оскільки вони були цілком секретними, вони ніколи не потрапляли до рук регулярної російської армії!» Колишній глава уряду Радянського Союзу Микита Хрущов зробив таку заяву про майбутню зброю Скалара на президії в 1960 році: «У нас є нова зброя – так би мовити, у портфелі наших учених. Настільки потужна, що якби її застосовували необмежено, то все живе на Землі було б знищено». Однак нова скалярна суперзброя була готова до застосування лише у квітні 1963 року. Занадто пізно для Хрущова, щоб протистояти США в Кубинській ракетній кризі в жовтні 1962 року. Вперше суперзброя була застосована 10 квітня 1963 року для знищення американського підводного човна «U.S.S. TRESHER» під водою біля східного узбережжя США під час навчань як демонстрація сили! Однак в офіційній історіографії й досі стверджується, що атомний підводний човен затонув через технічну несправність… ІІІ. Військова супер-зброя може керувати погодою Ще в 1962 році колишній президент США Ліндон Б. Джонсон сказав: «Той, хто контролює погоду, контролюватиме весь світ». Оскільки нова скалярна технологія здатна наочно впливати на погоду, будь-який прогрес у дослідженнях цієї зброї означає величезну політичну і військову міць! Уже в 1970-х роках Радянський Союз, а потім й інші військові сили проводили масштабні маніпуляції з погодою. Про радянські передавачі «Woodpecker» повідомлялося як у США, так і в Європі. Це показано, наприклад, у карикатурі про контроль погоди у німецькій газеті «WELT am SONNTAG» від 8 серпня 1974 року: Електромагнітне управління землетрусами, боротьба з хвилями спеки та екстремальною посухою, а також генерація снігових опадів були популярними темами. Європейський парламент також підтвердив існування такої небезпечної погодної зброї в доповіді від 14 січня 1999 року під назвою «HAARP – система зброї, що руйнує клімат». IV. Контроль над озброєнням та зброєю масового знищення 16 червня 1972 року в Стокгольмі відбулася конференція та підписання резолюції ООН щодо запобігання негативному впливу на довкілля через руйнівну зброю та інші системи! У 1975 році Радянський Союз представив декілька пропозицій щодо ядерного роззброєння та Спроби роззброєння скалярної, електромагнітної зброї. Однак тоді вони були проігноровані США. У 1976-77 р.р. було прийнято «Конвенцію ООН-ЕНМОД» для запобігання «системам екологічної зброї». Однак вона набула чинності лише частково та була скасованою у 1997 році. Ось витяг з «Конвенції ЕНМОД», Додаток 2: «Наступні приклади ілюструють можливості, які можуть бути викликані використанням методів маніпулювання навколишнім середовищем: Землетруси, цунамі, порушення екологічного балансу регіону, зміна погодних умов (хмари, опади, циклони та торнадо), зміна кліматичних моделей та океанічних течій, зміна стану іоносфери». Колишній міністр оборони США доктор Вільям Коен підтвердив існування цієї зброї масової ураження 28 квітня 1997 року на «конференції з тероризму» в Афінах: «Інші [терористи] навіть займаються своєрідним еко-тероризмом, змінюючи клімат, створюючи землетруси, провокуючи виверження вулканів за допомогою електромагнітних хвиль. [...] Це правда, і саме тому ми маємо активізувати наші «антитерористичні зусилля»!» Коен не згадав, що ця зброя насамперед використовується у формі державного тероризму ядерними державами, а скоріше приховав ці державні злочини загалом під виглядом тероризму. V. Цілком таємна передісторія катастрофи чорнобильського реактора Після наступних досліджень Вернер Альтнікель виявив на сайті фахівця зі скалярних хвиль і колишнього підполковника США Тома Бірдена ще більш вибухові заяви про справжні події, які призвели до вибуху ядерного реактора в Чорнобилі, які трималися в секреті КДБ та були практично невідомими. Підполковник Бірден у своїй книзі "FER DE LANCE", друге видання якої вийшло 2002 року, пише, що тоді він був безпосереднім учасником ядерної катастрофи! З погляду американського військового, він дуже детально описує в цій книзі скалярну, електромагнітну військову технологію, яка стала причиною катастрофи на атомній електростанції. Ми наводимо цитати з його книги, починаючи зі сторінки 129 і далі, враховуючи, що ця скалярна суперзброя може бути використана, зокрема, для виклику землетрусів: «У квітні 1986 року «передавачі-інтерферометри КДБ» почали накопичувати електромагнітну енергію, яка потужно індукувалася у напрямку «розлому Сан-Андреас», що проходить через Лос-Анджелес і до півдня Сан-Франциско. Вони використовували «начинки» променів «Дятел-Woodpecker» як «супермагістралі» для поздовжніх хвиль та інтерферометрії. CРСР використав дві траєкторії руху променів. Один йшов із півночі через район Північного полюса та айсберги до цілі, а інший – зі сходу до цілі. СРСР підготував дуже сильний землетрус і хотів зробити цілу серію таких землетрусів по всьому розлому Сан-Андреас із сильними афтершоками після основного землетрусу, що призвело б до страшних руйнувань. У двох словах: Вони готували «один великий землетрус», на який всі так довго чекали та боялися». VI. Відповідь США на напад російського «Дятла» Далі ми наводимо цитату з книги Тома Бирдена: «Зі мною зв'язалася приватна група. Вони стверджували, що можуть відключити один з передавачів, створивши потужний величезний "фазово-зв'язаний реплікативний імпульс сигналу", який потрапить прямо в передавач і катастрофічно "випалить його". Насправді виявилось, що уся "зона розлому Андреас" мала бути стимульована шляхом виділення надмірної енергії по усій її довжині. У цьому випадку індукція призначеного каліфорнійського землетрусу тільки починалася і мала силу, не зрівнянну з попередніми. Якби ця подія або ці події сталися, втрати американських життів і майна були б приголомшливими. Фактор високого ризику Питання, поставлене мені групою, ставило мене в дуже складну ситуацію прийняття рішення. Такі великі пучки радянських інтерферометрів, будучи встановленими, містять величезну енергію поздовжніх електромагнітних хвиль. Якби радянський передавач знаходився поряд з ядерними об'єктами, і він був би негайно закорочений в результаті плавлення, уся "потенційна енергія" спрямувалася б прямо в землю. У разі такої катастрофічної відмови передавача на всіх напрямках навколишньої землі поширився б щонайпотужніший імпульс "поздовжньої хвилі". Перший ядерний матеріал, що потрапить під імпульс, буде раптово і жорстоко розщеплений. Якби передавач знаходився всього в декількох кілометрах від однієї або декількох "міжконтинентальних ракетних майданчиків", це могло б привести до повного вибуху приблизно 30 або 40 "мегатонних ядерних боєголовок". Брудніше і ще брудніше... Випадання радіоактивних опадів і радіоактивне зараження будуть масштабними, поширяться по всьому світу й потенційно вб'ють мільйони людей в найближчі роки. Ядерні реактори наразилися б на аналогічну небезпеку. Миттєве ділення усього матеріалу, що ділиться, в одному з них привело б до велетенського ядерного вибуху. Це створило б новий прецедент. У цьому й полягав "фактор високого ризику". Фактор низького ризику Фактор "низького ризику" полягатиме в тому, що нічого з цього не станеться, можливо, станеться землетрус у прилеглій зоні і т. д. Я знав, що Совєти зробили «спалах ЕМІ» в набагато менших масштабах після їхнього раннього «киштимського збою передавача», і цей спалах спричинив ядерний вибух у прилеглому сховищі ядерних відходів. Я також знав, що після Киштиму Совєти встановили запобіжні пристрої на випадок подібних збоїв на усіх своїх скалярних "інтерферометричних передавачах". Якщо захисні пристрої спрацьовували, якщо передавач несподівано замикався, вони могли утримувати "пучки поздовжніх електромагнітних хвиль" і потенціали достатньо довго, щоб повільно і безпечно розсіювати енергію в землі впродовж тривалого часу. У цьому й полягав «фактор низького ризику». VІІ. Істинна причина Чорнобильської катастрофи У своїй книзі Бирден детально описує, як насправді була спровокована катастрофа реактора : „Група подякувала мені, зрозуміла, що може діяти, і повісила трубку. Вони відкрили вогонь 25 квітня 1986 року, як і обіцяли, і знищили один з передавачів КДБ – очевидно, в декількох кілометрах від реакторів Чорнобильської АЕС. У той момент, коли передавач був уражений і знищений, інженер Біл Байз, який працював у полі, вимірюючи промені "Дятла" за допомогою детекторів магнітного поля, помітив раптову відміну променя "Дятла", що йшов навколо Землі зі сходу. В той момент він виміряв успішне знищення віддаленого передавача інтерферометра. Сам того не підозрюючи, він виявив результат великої контратаки в дуже небезпечній битві. На зруйнованому передавачі увімкнулися захисні пристрої, захопили великий променевий потенціал і утримували його близько 24 годин, поступово вивільнюючи інтенсивну променеву енергію, яка повільно йшла в землю, весь цей час. Термінове повідомлення щодо чорнобильських реакторів налякало працівників, які керували АЕС та змусило негайно заглушити реактори (опустивши кадмієві контрольні стержні). Але уран у паливних стержнях, звичайно, залишався на місці. Після цього Чорнобиль затамувавши диханням чекав, чи витримають ці заходи безпеки. Потім, 26 квітня 1986 року, запобіжні пристрої остаточно вийшли з ладу, і стався набагато слабший «спалах поздовжніх хвиль», ніж той, який міг би статися раніше, якби не було запобіжних пристроїв. Поздовжні хвилі, що розповсюджуються в землі, вдарили по активній зоні реактора в Чорнобилі за кілька секунд до того, як у землі виник струс, викликаний поздовжніми хвилями. Частина урану в активній зоні реактора, що потрапив під удар, миттєво розщепилася, вилетівши з корпусу та викинувши радіоактивний матеріал. Ядерні опади поширилися майже по всій Європі». На додаток до доповіді Бірдена існує також доповідь доктора Пітера Бетера, яка дуже доповнює його. У минулому він був призначений президентом Джоном Ф. Кеннеді керівником Банку зовнішньої торгівлі США. Він розповів, що мотивація США для цієї скалярної контратаки була не лише оборонною за своєю природою, а й підтвердила, що США не хотіли й надалі миритися з існуючою великою технологічною перевагою росіян і тому знищили російський об'єкт скалярної зброї. VIII. Російські вчені заперечують офіційну чорнобильську історіографію! Навіть за понад 38 років так звані провідні засоби масової інформації не зробили практично жодного внеску для встановлення істини про Чорнобильську катастрофу. Натомість вони майже виключно поширюють офіційні заяви урядів. Хіба це не ганебно, особливо з огляду на те, що вони фінансуються урядами? Однак, за потребою, навіть так звані провідні ЗМІ іноді видають часткову правду. Одним із таких прикладів є документальний фільм «NDR-ARTE» 1998 року під назвою «Справжня причина Чорнобиля?». Цей документальний фільм є шматочком головоломки, що бракує для «американської доповіді Бірдена». З російської точки зору, російські вчені спростовують офіційні пояснення російського уряду. Оскільки російські вчені, очевидно, не мали уявлення про пряме введення електромагнітної енергії в уран атомної електростанції через секретність КДБ, вони ще не могли пояснити деякі фізичні процеси, які мали місце. Оскільки у цьому документальному фільмі показані цінні оригінальні кадри руїн у Чорнобилі, які можуть зробити важливий внесок у встановленні істини, ми показуємо уривки з цього документального фільму. Дослідницька інформація, подана Вернером Альтнікелем, дає дуже правдоподібне пояснення реальних подій у Чорнобилі: Ведучий АРТЕ: У липні 1986 року, через два місяці після страшної катастрофи на Чорнобильській АЕС, КДБ випустив список надсекретних інструкцій. На початку списку стояло: «У жодному разі не розкривати справжню причину катастрофи». Але одна людина все ж таки хотіла докопатися до істини. Це фізик-ядерник Костянтин Павлович Чечеров. Саме тому він неодноразово забирався до руїн, навіть під саркофаг, який тепер оточує зруйнований реактор №4. Під час цього він виявив дивні сліди аварії, які не збігалися з поясненнями, що були представлені на той час світовій громадськості. Чечеров, фізик-ядерник, Москва: Ми залізли в шахту реактора і поповзли далі, у відповідну кімнату управління над реактором, навіть у приміщення під реактором. Ми робили фото та відеозйомку, брали сотні проб і проводили, я б сказав, тисячі вимірів. Тільки тоді ми поступово усвідомили, що насправді сталося з блоком 4. І раптом ми зрозуміли, що офіційні пояснення 1986 року зовсім не відповідають тому, що ми бачили». Ведучий ARTE: У той же час, у липні 1986 року, КДБ передав високопоставленим політикам та чиновникам секретний список із чіткими інструкціями. Чечеров: Цей список справді з'явився дивним чином, просто у секретній службі, у КДБ. Це було незвичайно. Це було політичне рішення. Список був опублікований, і всі керівні кадри повинні були його дотримуватися. Пункт 1 списку: «Вся інформація, яка розкриває справжні причини катастрофи реактора, є абсолютно таємною». Тобто, всі офіційні заяви були неправдою, тому що вони не були секретними. Дуже дивно. Ведучий ARTE: Згідно з офіційним поясненням, нічна аварія на реакторі була викликана людською помилкою, безвідповідальною спробою уточнити, що робити у разі раптової зупинки турбіни. На той час, коли вони дотяглися до аварійного вимикача, було вже надто пізно. О 1 годині 23 хвилини 59 секунд потужний вибух зірвав дах із реакторної зали. Графітові уламки, що світилися, градом посипалися на сусідні будівлі, а хмара радіоактивних часточок піднялася на кілометри в нічне небо. Дослідження фінансувалося Європейським співтовариством. Звіт, підготовлений групою Allianz, був завершений у 1995 році. У ньому, як стверджується, міститься більше матеріалів, ніж будь-коли збиралося раніше. Однак є деякі ознаки того, що звіт заснований скоріше на офіційних даних влади, ніж на власних дослідженнях. За оцінками, у реакторі все ще знаходиться кілька сот тисяч кубометрів радіоактивних матеріалів, у тому числі 40 000 кубометрів лише високорадіоактивних відходів, змішаних із 200 тоннами ядерного палива. Та якби це було правдою, саркофаг довелося б заповнити радіоактивними матеріалами ущерть. І навряд чи Чечеров та його люди змогли б спуститися туди, принаймні без ретельно продуманого спеціального захисту. Вони, напевно, отримали б серйозне радіаційне ураження на місці. Чечеров: Більшість звичних уявлень про Чорнобиль мають мало спільного із реальністю. Люди, які працюють у Чорнобилі, звичайно ж, знають правду. Та вони з усмішкою ставляться до спроб прояснити ситуацію і тримають правду при собі. Ведучий ARTE: ...Чорнобильська атомна електростанція була збудована в районі, який, за загальним визнанням, є геологічно стабільним. Фелікс Аптекаєв, сейсмолог, Україна: Противники версії землетрусів стверджували, що тут взагалі не може бути землетрусів, тому що за такої старої структури геологічної плити, як у цьому районі, землетруси просто не відбуваються. Ведучий ARTE: Сейсмологічна станція дійсно зареєструвала лише слабкий, локальний землетрус. То чи міг статися такий землетрус у Чорнобилі? Що кажуть очевидці? Чечеров Коли сталася аварія, звичайно, всі працівники нічної зміни були так чи інакше причетні до цієї події. Незалежно від того, де вони чергували – на диспетчерському пункті чи в турбінній залі, – всі розповідали, що так чи інакше відчули, коли аварія заявила про себе. Більшість із них пам'ятають глухий гул, з якого все й почалося. Шум з низькою частотою, і підлога затремтіла, стіни похитнулися, зі стелі посипалася штукатурка. Це пам'ятають усі. Здавалося, що земля розкрилася під ними. Дехто навіть казав, що це було схоже на землетрус. Ведучий ARTE: 1990: У документі з Києва міститься 20 свідчень очевидців – повідомлень працівників електростанції, які чергували тієї ночі. Вони говорили: «Земля тремтіла перед катастрофою». Землетрус магнітудою 2, підтверджений сейсмологами та численними очевидцями, стався лише за кілька секунд до катастрофи. Документальний фільм NDR-ARTE не дає адекватної відповіді на питання про цей землетрус. Однак тепер завдяки поясненням підполковника Бірдена, його можна пояснити остаточно. Через геологічні умови він не міг бути природним землетрусом, а був викликаний застосуванням описаної секретної електромагнітної зброї! Вона спрацювала в той момент, коли запобіжні заходи відмовили, і величезна кількість залишкової енергії була раптово і неконтрольовано викинута в землю. Згодом усього через декілька секунд атомна електростанція вибухнула. Однак, враження, створене документальним фільмом Arte, про те, що землетрус міг спровокувати катастрофу, хибне. Німецькі вчені в ході дослідження АЕС BIBLIS-B представили науковий доказ того, що для виникнення ядерного розплаву потрібно не менше 30 хвилин. Ось чому документальний фільм Arte, зрештою, можна пояснити лише заявами Тома Бірдена про те, що Чорнобильська ядерна катастрофа була спричинена скалярним, електромагнітним обміном ударами між КДБ Радянського Союзу та США. ARTE: Ведуча: Але на ці цікаві заяви ніхто не звернув уваги: Чечеров: Я почув грім, зі стелі впала панель. Підлога затремтіла, світло погасло, увімкнулося аварійне освітлення. Через 30-40 секунд ми почули пронизливі звуки над нами з боку [...]. Дах упав в частині B. Спочатку впала одна панель, потім інші одна за одною. Потім погасло світло. Спочатку струс, поштовхи та вібрація, потім світло погасло. Коли світло знову з’явилося, було прийнято рішення заглушити реактор. Саме так й сталося. Спочатку поштовхи та вібрації, а потім рішення відключити реактор. Це є вирішальний момент. Крізь дірку в даху я побачив мерехтіння – не вогонь, щось інше. Стіни в залі управління почали трястися, як і стеля, і підлога. За декілька секунд пролунав другий вибух. Трішки слабший, але дивно, що все розлетілося на частини. Різнобарвне мерехтіння піднялося на висоту до ста метрів. Ведуча ARTE: З оповідань очевидців і висновків Чечерова стає зрозумілим одне: пояснення, опубліковане радянською владою 1986 року, було неправильним. Знову і знову з'являються неймовірні спостереження. Чечеров: Наприклад, сподівалися, що графітова оболонка та активна зона реактора залишилися непошкодженими, але нічого подібного - просто зяюча дірка. Передбачалося, що кільцеподібний біозахисний контейнер навколо реактора був зруйнований або принаймні сильно пошкоджений, але це виявилося неправильним. Він був майже цілим, лише з незначними ушкодженнями. На значній частині його поверхні, особливо всередині, навіть фарба залишилася недоторканою. Вернер Альтнікель: Все сталося за лічені секунди. Коли енергія ЕМІ раптово активувала уран та викинула його. При звичайному розплавленні це відбувалося б набагато повільніше, і фарба в контейнері, напевно, згоріла б. Все сталося так швидко, що теплова інерція біозахисного контейнера, мабуть, не дозволила фарбі згоріти навіть зсередини. Чечеров: Очікувалося, що вибух у шахті реактора розірве все довкола, але так не сталось. Натомість багато опор для стабілізації графітової кришки просто розплавилися і згоріли. Якщо б ви придивилися до тих розплавлених частин, то зрозуміли б, що там діяв вельми своєрідний тепловий ефект. Наче від зварювального пальника, який пропалив труби. Справді, труби виглядають так, ніби їх відрізали якимось зварювальним апаратом чи плазмовим пальником». Вернер Альтнікель: Труби, зруйновані немов плазмовим пальником, впевнено можна сказати, що саме плазмою, створеною величезною скалярною електромагнітною енергією, яку більше не перехоплювала система захисного заземлення, яка вийшли з ладу. Ведуча ARTE: Зараз північ, приблизно за півтори години до події рибалки почують приглушений гуркіт. 1:10: Дуже дивне явище на посту охорони біля входу до центральної зали. Епіцентр землетрусу, говорять, знаходився прямо під ним. 1:21: Керівник комп'ютерного центру під час огляду центральної зали бачить блакитне мерехтіння світла. 1:23:35: Починається землетрус. Сильний гуркіт і чотири блоки хитаються. 1:23:40: Черговий працівник помічає землетрус і натискає на аварійний вимикач. Вібрації посилюються. Перший потужний поштовх, вертикальні опори хитаються туди-сюди. Стельові панелі падають. Знову мерехтіння світла. У машинному залі розбиваються вікна. Сильний струс землі, і реактор вибухає. Через сімнадцять хвилин колега в залі управління реєструє ще один вибух. Землетрус закінчився. Сейсмограф не зареєстрував другого вибуху. Чечеров: Картина руйнувань у верхніх кімнатах змусила нас замислитись. Мабуть, там були якісь хвилі тиску; можливо, їх навіть запустили. Там було багато невідповідностей, причини яких ми спочатку не могли пояснити. Вернер Альтнікель: Доктор наук Себастьян Пфлугбайль із Товариства радіаційного захисту наводить цитату із журналу Strahlentelex, номер 3623632002, доступного в IPPNW. Пфлугбайль говорить: «Чечеров тричі був у шахті реактора, де зазвичай перебувають тепловиділяючі елементи. Але його відеозаписи чітко показують, що жодного ядерного палива там насправді немає. Куди воно поділося? Частина його проплавилася до дна, але зовсім небагато. Гіпотеза Чечерова: вся активна зона реактора - величезний блок графіту, схожий на дірявий сир, у якому застрягли трубки з тепловиділяючими елементами та стрижнями управління - вилетіла з шахти реактора вгору, як ракета. При цьому він підняв кришку шахти реактора вагою 2500 тонн. Активна зона реактора пролетіла повз неї на висоті 40-50 метрів та частково випарувалася під час руху. Потім ядерний вибух розірвав усе на частини та викинув майже все ядерне паливо у навколишнє середовище. Тяжка кришка знову впала вниз і тепер стоїть під кутом над шахтою реактора». Володимир Страхов, Інститут геофізики, Москва: Але є один камінь спотикання: за версією Чечерова, ситуація в реакторі має за 15-20 секунд загостритися до такої міри, щоб стався вибух. Чечеров: У блоці 4 можна побачити наступну картину: розплавлений метал тече по підлозі, ударяється об перешкоду, вистрілює вгору та застигає у формі винограду. Це можна побачити і сьогодні, і, звісно, ми зняли це на відео. За нашими оцінками швидкість течії розплавленого металу становила близько 5 метрів за секунду. Тобто він не був повільним чи в'язким. П'ять метрів за секунду – це дуже швидко. Розплавлений метал віддалився від реактора максимум на 50 метрів. Отже, метал тече близько десяти секунд. Потім він застиг. Причому часто у вертикальному положенні, тобто поки він стікав униз. Тому навіть не було достатньо часу, щоб він стікав на підлогу та застигав там. В.Страхов: Крім того, у зруйнованому реакторі лазили люди. Звичайно, люди думали, що інтенсивність радіації там має бути величезною, тому що радіоактивні матеріали з реактора потрапили туди. Виявилося, що насправді радіація там не така вже й висока. Звичайно, люди, які вирушили в експедицію до руїн реактора, одягли захисні костюми. Але все одно дуже дивно, що ніхто з них не загинув. Судячи з усього, жоден з них не захворів серйозно. Це цікаво. Очевидно, майже жоден радіоактивний матеріал з реактора не потрапив до будівлі. Навіть під час вільного падіння вниз. Просто все сталося надто швидко. Нотатка від Вернера Альтнікеля: Описаний вище швидкий і короткочасний рух потоку і раптове застигання розплаву має сенс, якщо визнати, що зовнішнє введення енергії ЕМІ в уран було бурхливим і тривало лише декілька секунд. Це означає: бурхлива і швидка активація атомних ядер урану і гарячий, рідкий розплав зі швидкою течією та швидким застиганням у середині потоку, коли наведена енергія ЕМІ обривається і таким чином зникає електромагнітний вогонь, що підживлюється ззовні. Згідно з офіційним звітом КДБ, лише 4% заряду реактора нібито вирвалося назовні, а 96% залишилося в руїнах. Насправді, найімовірніше, все було навпаки. Вилетіло майже все, і реактор лишився майже порожнім. Це підтверджують і вчені. Дуже гарячий розплав, що під корпусом реактора на короткий час вирвався назовні, повинен був складатися в основному з металу оболонки, наприклад, цирконію для урану. Уран, який активовано зовнішньою енергією, раптово вистрілив угору у відкритий простір, немов із гарматного ствола. Оскільки активований уран майже не виходив назовні, а радіація практично не вимірювалася, люди могли забиратися всередину і не вмирати. Коли Совєти зрозуміли, що по їхньому заводу стріляють – з боку американців, – їм все ж таки вдалося протягом 24 годин відводити енергію, яку потім було скинуто назад у землю. Але через 24 години ці системи заземлення із накопичувачами не змогли утримати цю величезну енергію. І якщо врахувати, що тільки частина, що залишилася, незважаючи на 24-годинну розрядку, змогла підірвати атомну електростанцію, то можна уявити, що було б, якби, наприклад, у них не було такої системи стримування, тобто системи відведення в землю всієї енергії, яка потім поверталася назад. Тоді б вони всі злетіли в повітря. ІХ. Значення чорнобильськог викриття для сучасної драматичної ситуації у світі Завдяки дослідженням Вернера Альтнікеля офіційні заяви урядів і всіх так званих провідних ЗМІ лопаються як мильна бульбашка. Описана скалярна суперзброя була вдосконалена військовими та секретними службами від часів «Чорнобильської катастрофи», що сталася майже 40 років тому і, через це, сьогодні, безсумнівно, є ще небезпечншіою. Зокрема, США наочно використовували цю секретну технологію для «маніпулювання кліматом і погодою» за допомогою величезної антенної системи HAARP на Алясці та наступних технологій. Таким чином, це чорнобильське викриття порушує безліч серйозних питань, особливо у зв'язку з нинішньою дуже драматичною глобальною ситуацією: 1. Чи пов'язані нинішні зміни клімату та погодні явища, такі як екстремальні посухи, повені, торнадо і навіть землетруси тощо, підтверджені «Конвенцією ООН-ENMOD», безпосередньо з цими секретними військовими системами суперзброї? 2. Чи є нинішня паніка з вуглекислим газом лише глобально організованою тактикою відволікання уваги, щоб ці системи метеорологічної зброї могли і далі розгортатися непомітно для громадськості? 3. Чи є атомні електростанції бомбою сповільненої дії, тому що вони можуть бути атаковані цими секретними системами зброї в будь-який момент? 4. Чи становлять ці секретні збройові технології ще більшу загрозу, ніж ядерна зброя, з точки зору ескалації нинішніх проблемних точок у світі? Шановні глядачі! Останні декілька десятиліть засвідчили, що ні США з їхніми союзними державами, ні Росія з комуністичними державами не зацікавлені в розкритті цих систем скалярної зброї, які загрожують існуванню всього людства. Державні засоби масової інформації повністю провалили своє завдання, а щирих дослідників переслідують як теоретиків змови. Цей вагомий документальний фільм покликаний зробити свій внесок у те, щоб у суспільстві нарешті розгорнулася дискусія про ці системи зброї, що загрожують існуванню людства. Досі не прояснена Чорнобильська катастрофа 26 квітня 1986 року вчить нас, що це може зробити тільки народ. Настав час людям, які люблять правду, прояснити ситуацію! Тому, будь ласка, допоможіть зробити так, щоб цей документальний фільм набув широкого розголосу. Поділіться цим хвилюючим відео на соціальних платформах, таких як Facebook, tiktok, Twitter, telegram, Instagram або електронною поштою. Ми також надаємо вам короткі уривки з програми для скачування в нашому синьому інформаційному блоці на сайті www.kla.tv. Лише завдяки вашому активному поширенню ми зможемо зупинити злочинців, які досі використовують цю зброю таємними та невизнаними способами!
від alw, svw
Dokumentation des Bayrischen Rundfunks: 20 Jahre Tschernobyl Dokumentation von Nikolaus Geyrhalter (1999). Brisante Aussagen von Prof. Dr. Edmund Lengfelder https://martin-ebner.net/regions/eastern-europe/weissrussland-tschernobyl/
Entwicklung einer militärischen Superwaffe in der Sowjetunion MAGAZIN 2000plus / Nr. 317 Buch: "FER DE LANCE", Tom Bearden. Cherniere Press. Zweite Ausgabe 2002 https://de.wikipedia.org/wiki/Thresher_
(U-Boot) Militärische Superwaffe kann Wetter manipulieren! https://www.kla.tv/28095
https://www.chemtrail.de/wp-content/uploads/2014/01/SOWJETISCHE-WETTERKONTROLLE.pdf
https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/A-4-1999-0005_DE.html
https://report24.news/doch-keine-spinnerei-haarp-in-eu-papier-als-klima-waffensystem-bezeichnet/
https://t.me/WernerAltnickelAbsicherung/3904
Versuche zur Rüstungskontrolle der militärischen Superwaffe https://www.nachhaltigkeit.info/artikel/uno_konferenz_stockholm_1972_688.htm
https://t.me/WernerAltnickelAbsicherung/3897
https://treaties.un.org/Pages/ViewDetails.aspx?src=IND&mtdsg_no=XXVI-1&chapter=26&clang=_en
https://t.me/WernerAltnickelAbsicherung/3905
https://t.me/WernerAltnickelAbsicherung/3903
https://de.wikipedia.org/wiki/William_Cohen
Die streng geheime Vorgeschichte zur Tschernobyl-Reaktorkatastrophe Buch: „FER DE LANCE“, Tom Bearden. Cherniere Press. Zweite Ausgabe 2002. Die US-Reaktion auf die russische Woodpecker-Attacke Buch: „FER DE LANCE“, Tom Bearden. Cherniere Press. Zweite Ausgabe 2002. Die wahre Ursache der Katastrophe von Tschernobyl Buch: „FER DE LANCE“, Tom Bearden. Cherniere Press. Zweite Ausgabe 2002. https://www.peterdavidbeter.com/
https://en.wikipedia.org/wiki/Peter_Beter
https://t.me/WernerAltnickelAbsicherung/3906
Russische Wissenschaftler widerlegen die offizielle Tschernobyl-Geschichtsschreibung! NDR/arte-Koproduktion Dokumentation: (1997/1998): „Der wahre Grund von Tschernoby?“ Buch und Regie: Bente Milton, Deutsche Fassung: Falk Wienecke, Deutsche Erstausstrahlung: arte, 21.09.1998 zu finden unter dem Link: https://www.kraftzeitung.net/video/dokumentation/der-wahre-grund-von-tschernobyl/alle-seiten.html
https://t.me/WernerAltnickelAbsicherung/3919
Die Bedeutung der Tschernobyl-Enthüllung im Hinblick auf die aktuelle dramatische Weltlage https://www.kla.tv/28524
https://www.chemtrail.de/fortlaufende-diffamierungs-pressekampagne-gegen-werner-altnickel/