День незалежності України: чи дійсно Україна незалежна?

03.01.2022 | www.kla.tv/21193

24 серпня 2021 року Україна відзначила 30-ту річницю своєї незалежності. Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році Україна здобула державну незалежність. Під «незалежністю» розуміється незалежність від Росії. З нагоди 30-ї річниці святкування було більш масштабним, ніж у попередні роки. Швейцарське радіо і телебачення SRF дало заголовок: «Україна святкує помпезно - і посилає сигнал Росії». Урочисте святкування супроводжувалося великим військовим парадом: марширували спецпідрозділи, рухалися танки, в небі летіли винищувачі, а по Дніпру плив український флот. Президент Зеленський і багато інших відомих ораторів говорили про досягнення останніх років і про все, що було зроблено для зміцнення країни в її економічному і соціальному розвитку. Однак не згадується той факт, що Україна ніколи не була так залежна, як зараз. Після Майдану і неконституційного повалення уряду в 2014 році [див. www.kla.tv/3056], Захід - і особливо США - значно посилили свій вплив на політичну еліту України. Всупереч офіційній версії, вже навряд чи можна говорити про «незалежну» державу. Ось кілька прикладів. 1.Перший приклад. Це відбулося ще до повалення уряду в 2014 році. Широкій громадськості став відомий запис телефонної розмови між Вікторією Нуланд, яка працювала в той час в Держдепартаменті США, і тодішнім послом США в Києві Джеффрі Пайаттом. Це було опубліковано на YouTube 4 лютого 2014 року. Зауваження Нуланд: «До бісу ЄС» потрапило в заголовки газет. Однак більш примітно те, що два американських дипломата обговорювали майбутній склад українського уряду, хто і який пост повинен займати. Як вони домовилися, так і сталося. 2. При президентові Порошенко США грубо втрутилися у внутрішні справи так званої «незалежної» України. В 2015 році тодішній віце-президент США Джо Байден зажадав від Порошенка звільнити генерального прокурора Віктора Шокіна, оскільки той нібито був корумпований. Однак фактом є те, що Шокін на той час хотів провести розслідування щодо Хантера Байдена, сина Джо Байдена. Це сталося через сумнівну участь Хантера Байдена у справах української газової компанії Burisma Group. На засіданні впливового американського аналітичного центру «Рада з міжнародних відносин» в січні 2018 року Джо Байден похвалився тим, як він особисто домігся звільнення Шокіна. «В іншому випадку,- сказав Байден,- Україна не отримала б кредит МВФ у розмірі понад 1 мільярд доларів США.» 3. Президент Володимир Зеленський також аж ніяк не є незалежним у своїх рішеннях. У своїй виборчій кампанії він оголосив про більш жорстку позицію по відношенню до Заходу і Міжнародного валютного фонду (МВФ) і пообіцяв, що в першу чергу буде прагнути до миру на сході України. Однак останні два роки показують зовсім іншу картину: a) Громадянська війна на сході України не припиняється. Хоча Зеленський спочатку, здавалося, прагнув вирішити проблеми в цьому відношенні. Тепер він, схоже, змирився з конфліктом, який триватиме багато років. Однак це служить зовсім не українському народу або українській економіці, а скоріше прибутку західним військовим корпораціям, які продають Україні свою техніку. b) Вiд обіцяної жорсткої позиції по відношенню до МВФ майже нічого не залишилося. Україна дозволяє МВФ диктувати і нав'язувати свої умови майже без опору. Останній приклад - прийняття закону, що дозволяє продаж найродючішого в світі українського чорнозему [пояснення: чорнозем - один з найбільш родючих типів ґрунту в світі]. Хоча Зеленський незадовго до вступу на посаду обіцяв не приймати такий закон без загальнонаціонального референдуму, він без зайвих слів викинув свою обіцянку за борт і підкорився диктату МВФ. Згідно з опитуваннями, дві третини населення України виступають прти цього закону. c) За наполяганням посольства США за останні два роки до відповідних законів були внесені зміни, в результаті яких всі стратегічні корпорації тепер контролюються представниками Західної промисловості. Це, наприклад, державна енергетична компанія «Нафтогаз», яка активно працює на нафтогазовому ринку, державна залізнична компанія «Укрзалізниця», найбільший державний банк «Ощадбанк», державна військова компанія «Укроборонпром», до якої відносяться всі державні військові підприємства, найбільший приватний постачальник фінансових і банківських послуг «ПриватБанк» і багато інших. Ні одна з цих компаній не має права приймати жодного рішення, яке не було б схвалене їхніми наглядовими радами. Наглядові ради тепер складаються майже виключно з іноземців (американців, англійців, поляків, латишів і т.д.),які призначені ззовні. Вони не є експертами у відповідних областях, але знаходяться там, щоб контролювати рішення і розвиток подій, які служать інтересам їхніх західних спонсорів, але не інтересам українського народу. Висновок: до цього часу незалежність України розумілася тільки одностороннє. Оскільки Україна все більше переходить під контроль західних структур та інститутів, немає кінця ні громадянській війні на Донбасі, ні зубожіннюю народу, яке прогресує, ні деіндустріалізації країни. Три чверті населення України зараз вважають, що країна рухається в неправильному напрямку. Західні ЗМІ говорять виключно про загрозу з боку Росії. Чи не краще їм засудити той факт, що незалежність України знаходиться під загрозою з боку диктату і втручання Заходу, якщо не анексії? Про реальну незалежність можна говорити тільки в тому випадку, якщо Україна також ефективно відсторонилася б від будь-якого диктату Заходу і його інститутів, таких як МВФ!

від mvo.

Джерела/Посилання 24 серпня 2021 року Україна урочисто відзначила 30-ту річницю своєї незалежності від Росії. Багато слів було сказано про досягнення, які нібито зміцнили країну в економічному і соціальному плані. Однак ні слова не було сказано про те, що Україна ніколи не була такою залежною, як зараз. Країна знаходиться під контролем диктату Заходу, всі так звані «досягнення» служать інтересам Заходу, але не українському народу.