АЦК №1 Аніта Петек: «Щеплення: Сенс чи безглуздя?»

14.05.2019 | www.kla.tv/14286

Іво Засек: Дозвольте представити вам Аніту Петек. Її звинувачують у тому , що вона не має звання кандидата або доктора наук. Але я хочу від себе сказати, що самоучки – вони у цілому світі найкращі. Існує навіть думка, що все найкраще приходить саме від самоучок. Аніта Петек сама себе вчила і тому те, що вона говорить, ідентичне з великою кількістю голосів людей, які мають усі ці титули: професори, доктори наук тощо. Вона дійсно висококласний фахівець. Вивчила і проаналізувала 30.000 сторінок літератури про щеплення, тобто не тільки прочитала їх, але й проаналізувала. Вона прийшла до висновку, що щеплення за більш ніж 100 років призвели до більшої кількості страждань і смертей, ніж усе інше в історії медицини. Тому, якщо це дійсно так, то ми маємо право дещо про це почути.. Якщо я не помиляюся, то Аніта Петек зробить огляд не на 100, а на 200 років назад до історії щеплень і зробить висновок під назвою «Щеплення: сенс чи безглуздя?». Будь ласка! Аніта Петек: Доброго дня, пані та панове! Я хотіла б із самого початку висловити подяку за ваші заходи та можливість сьогодні тут про це говорити. Деякі з вас мене знають і знають про те, що я дуже швидко говорю, саме це я буду робити і сьогодні. Вже 15 років я виступаю з доповідями на тему: вакцина. З самого початку на мене нападали, бо я не лікар. Через це у мене з’явився комплекс неповноцінності. Але потім, через декілька років я усвідомила, що повинна бути вдячна за те, що я не лікар. Цей факт мені підтверджували й інші лікарі. Я можу бути вільна від забобонів, та задоволена тим шляхом, яким я йшла. Насамперед я хотіла би почати з історії, щоб зрозуміти, як раніше думали з приводу таких питань та як виглядав шлях від початку до цього часу. І чому у нас сьогодні є це лобі за щеплення і кожен з нас у більшій чи меншій мірі від цього страждає. Едвард Йеннер – це англійський лікар. Він почав у 1796 р. робити щеплення від віспи. Це офіційний початок щеплень проти віспи, хоча різні спроби були і до цього. Наступним був Луї Пастер, француз. Він, як і я, теж не був лікарем. Він був хіміком за фахом, на ньому ґрунтується вся індустрія вакцинації та вся інфекційна теорія, яку ще й сьогодні називають теорією. Через те я добре почуваюся ще й тому, що ця людина, як і я, теж не була лікарем. Його перше щеплення було в 1885р. проти сказу. Після цього щеплення були ще й інші, з якими він експериментував. Та саме зі щепленням проти сказу він увійшов до цієї сфери. Потім був ще німець Роберт Кох. Він був лікар і розробив у 1928 р. щеплення проти туберкульозу. Я думаю, більшість із вас мали щеплення проти віспи, проти сказу щеплення не таке поширене. А щеплення проти туберкульозу більшість із вас, старших, на жаль, повинні мати. На підставі Пастера і Йеннера я хотіла б показати, як і чому індустрія щеплень розвинулася до того масштабу, як вона є сьогодні. Тобто на якій підставі сьогодні ґрунтується наша віра в щеплення. У 1798 р. Едвард Йеннер написав повідомлення про 23 випадки віспи. Це прелюдія до щеплення проти віспи. 14 чоловік з цих 23-х були абсолютно не щеплені, тобто вони захворіли на віспу, самі видужали і були взяті в це повідомлення як приклад успішності щеплення проти віспи. Джон Бейкер, 5-річний хлопчик, помер через декілька днів після щеплення, і про цей випадок у своєму повідомленні Едвард Йеннер навіть не згадав, про це було написано через декілька років. Тільки чотири випадки з 23 можуть вважатися справжніми доказами. Тільки 4 випадки з 23! І на підставі цих чотирьох випадків було прийняте щеплення проти віспи, і на підставі цих чотирьох випадків упродовж більш ніж ста років робили примусові щеплення усім у Європі. І причому, про ці 4 випадки написали усього лише через декілька тижнів після щеплення. Тобто не врахували довгострокові наслідки і не зробили подальшого спостереження, щоб точно сказати, чи захищені вони тепер від віспи чи не захищені. Тобто не було доказу про силу і тривалість захисту. Проте, на підставі цих 4 випадків мільйони людей отримали щеплення від віспи, і причому примусово, тому що в Німеччині, наприклад, лише в 1978 р. скасували обов'язкові щеплення. У Швейцарії взагалі не вводили обов'язкові щеплення. І при цьому Швейцарія одна з небагатьох країн, де взагалі не було епідемії віспи. І знаєте чому? Тому що в нас ніколи не було щеплення від віспи. Це єдина і істинна причина. Є невелика книжечка Йеннера, де ще й сьогодні можна прочитати про це в оригіналі. Наша наука і сьогоднішня медицина з усією індустрією щеплень будують свою віру в щеплення від віспи на хиткому фундаменті 4 випадків. І вакцинують на цій, ніколи по-справжньому не доведеній підставі, вже понад 200-т років більш-менш все людство. І до цього дня ніхто офіційно це не перевірив, і це просто продовжують робити. І тепер перейдемо до Пастера з Франції. Луї Пастер експериментував зі слиною скажених собак. Перемішав її з бульйоном і очікував, що щось має статися, але нічого не відбувалося. А чому не відбувалося? Сьогодні ми знаємо, що в слині скаженої тварини немає збудників сказу. Пастер не міг знайти змін в бульйоні і вирішив, що через це збудник сказу повинен бути неймовірно маленьким, і тому назвав його вірусом. Вірус означає отрута. І таким чином цей термін потрапив до сучасної медицини, і сьогодні віруси — це збудники хвороби, а точніше «так звані» збудники хвороби. Тобто ще тоді Пастер запровадив у широкий вжиток це поняття, і тепер ми вважаємо, що начебто знаємо, про що говоримо. Світова слава прийшла до Пастера, коли 6 липня 1885 р до нього привели 9-річного Йозефа Майстера. Цього хлопчика за 48 годин до цього вкусила скажена собака в 14 різних місцях. До цього Пастер ніколи не прищеплював людей, а тільки лише бідних овечок, які масово від цього вмирали, але ніхто про це не говорив. І після двох з половиною годин внутрішньої боротьби він зважився зробити щеплення цьому хлопчику. Тому що він подумав: «Або я зроблю йому щеплення, або він помре.» Бо тоді думали, як і сьогодні, до речі, що від укусу скаженого собаки вмирають, що, взагалі-то, не вірно. Після трьох тижнів щоденних щеплень від сказу в живіт, що для маленького хлопчика повинно було бути дуже боляче, як писав Пастер, хлопчик «залишився здоровим». І Пастер через цей єдиний випадок став відомим. І після цього весь світ аж до Росії і її царя захотіли мати вакцину Пастера. Тільки через цей єдиний випадок. І тепер я вам хочу показати, чому цей єдиний випадок не є доказом того, що вакцина функціонує. Пастер тоді застосував так звану активну вакцину. Загалом розрізняють активну і пасивну вакцину. Сьогоднішні вакцини активні. Тому що кажуть, ніби тіло самостійно повинно виробити антитіла. І сьогодні вчать: якщо у випадку сказу давати лише активну вакцину, а не активну й пасивну одночасно, то це буде марним і людина помре. А тоді Пастер давав хлопчику тільки активну вакцину. Укус собаки був за 48 годин до цього. А сьогодні вчать, що щеплення проти сказу повинно бути зроблене у перші 24 години після укусу, інакше людина помре. Йозефу Майстеру давали уколи в живіт, а сьогодні вчать, що це абсолютно неправильне місце для вакцини, і тепер роблять щеплення проти сказу безпосередньо в рану. До того ж виявилось, що двоє чоловіків, які хотіли відірвати собаку від тієї дитини, теж були покусані собакою. Але вони не поїхали до Парижу, до Пастера, не отримали щеплення і залишилися здоровими. Про це абсолютно не говорили. Це означає: або ця собака не була скаженою, або на цього хлопчика сказ не перейшов. До речі, Пастер був хіміком, а не лікарем. Тому, будь ласка, дайте мені відповідь, як може хімік діагностувати сказ? Сьогодні навіть лікар не може діагностувати сказ, якщо він не має лабораторного висновку, тим більше не міг він цього й тоді. Я хочу поговорити про виробництво вакцин, бо якщо ми знаємо, як виробляють вакцини, то ми знаємо що, по-перше, щеплення можуть принести тільки шкоду, по-друге, щеплення ніколи не дадуть те, що нам обіцяють від них, тобто захист. Сьогодні вакцини виробляють на основі продуктів тварин. Наприклад, вакцина від грипу ─ на основі курячого яйця або ж на основі крові тварин. Є вакцини, які роблять із мертвих людських ембріонів, і сьогоднішня індустрія вакцин у захваті від цього матеріалу через те, що базовий матеріал так дешево можна дістати. Я не буду коментувати цей вислів, бо кожен із вас розуміє, про що тут йдеться. Тому що тут мова йде не про здоров'я, а про етику та мораль. А вони, як мінімум, такі ж важливі, як і здоров'я, або навіть важливіші. Тому що наше життя починається і закінчується з етики та моралі, а здоров'я приходить вже потім. На основі мертвих ембріонів виробляють вакцину від краснухи та вітрянки. Увесь світ користується цією вакциною, крім Японії, яка з етичних міркувань відмовляється це робити. У них ця вакцина виробляється на основі органів собаки, хоча, якщо я поважаю та шаную життя, то з точки зору етики це те ж саме: беру я тварину чи людину. Потім є вакцини, які зроблені на підставі так званих «клітин ХеЛа». Ця назва походить від імені жінки Хенрієтта Лакс. Ця жінка померла в середині 80-х. У неї був рак, який неймовірно швидко прогресував. І уявіть собі, один з лікарів, які спостерігали за швидким розвитком раку, подумав собі: «Ось і прекрасно, ці клітини можна використовувати для виробництва вакцин». І це причина, чому сьогодні на цій підставі роблять дуже багато вакцин, тому що таким чином можна дуже швидко і дуже дешево їх виробляти. Ви бачите, мова йде не про здоров'я, мова йде про вигоду. І сьогодні медична промисловість є другим після військової промисловості фактором по значущості в будь-якій країні, особливо в Швейцарії. На людських клітинах вирощені вакцини проти кору і проти свинки. У розвинених країнах немає іншої основи для вакцин проти цих хвороб, ніж людські клітини. І частково вакцини проти сказу теж зроблені з цього ж матеріалу. Наша фарміндустрія каже, що в цьому немає нічого страшного, тому що ці вакцини так очищаються, що потім, під час вакцинації, там вже нічого не залишається від цих ракових клітин. Але це неправда, бо якщо ампулку з вакциною віднести до лабораторії, то ми побачимо, що ці ракові клітини все одно у вакцині є. Це відомий факт. Якщо ці ракові клітини там є, то вони в змозі також нанести шкоду, і про це не варто сперечатися. Є також вакцини, які зроблені з клітинних ліній, і це в основному ракові клітини тварин, переважно мавп. Подумали, оскільки вони схожі на людей, то можна використовувати їхні клітини для людей. З цієї субстанції частково вироблені вакцини від грипу, тому що велика частина все ще з курячих яєць. Наприклад, вакцини фірми Бекстер виробляються з цих ракових клітин мавп. Ще є генномодифіковані вакцини, про які фарміндустрія каже, що це найкращі з кращих. Взагалі, ми можемо виходити з того, що всі нові вакцини будуть лише генномодифіковані. Нова вакцина від раку шийки матки, вона вже генномодифікована. Наша фарміндустрія переконана, що через генну модифікацію вона здатна краще керувати виготовленням вакцин. Начебто вакцина тоді «чистіше», але взагалі-то це так, що через генну модифікацію фарміндустрія сама не знає, що вона робить. Ні ми не знаємо, що в нас впорскують, ні сама фарміндустрія не знає. Але збиток, який нам завдається, не буде видимий одразу після того, як тільки зробили щеплення. Ці збитки передаються наступному і ще наступному поколінню, і цей збиток буде видно лише тоді, коли для нас уже не буде шляху назад. Тоді ми це зможемо назвати біологічною катастрофою. Наприклад, вакцина від гепатиту Б, вона є лише генномодифікована. Потім вакцина проти раку шийки матки, частина вакцин від сказу і 99% всіх вакцин для тварин – генномодифіковані. І взагалі, у вакцинах для тварин настільки небезпечні речовини, які у вакцинах для людей вже давним давно були заборонені. Це тому, що тварини не вміють говорити і не вміють чинити опір. У кожній вакцині містяться від 80 до 100 інгредієнтів, і про інгредієнти ви ніде нічого не прочитаєте. Тому я 2-3 роки тому вирішила написати книгу про це. Іноді тут і там, мимохідь, можна почути про ртуть як про інгредієнт вакцин, але в цілому про це ніде не говориться. І коли я взялася за цю тему, то у мене кілька місяців була справжня депресія. Тому що, коли ви побачите скільки там всього намішано ..., і пів-біди, якщо це дають дорослим. Але якщо ці речовини вприскують у немовлят, яким усього пару тижнів від народження, які ще не можуть чинити опір, організм яких не може нічим цьому протистояти, то це дуже серйозні речі і з цим потрібно якось впоратися. Як уже сказано – вакцина має від 80 до 100 інгредієнтів, які не зазначені в інструкції, тому що, відповідно до закону, майже всюди в усіх країнах, вони не підлягають декларуванню. Вони вказують лише маленьку частину цих речовин, але більшу частину виробник не зобов'язаний вказувати. Щонайгірше, я вам зараз розповім один приклад. Пару років тому фірма «Мерк» виготовила вакцину проти гепатиту Б. В інструкції було написано: рекомбінантні віруси гепатиту Б. Ви знаєте, що таке рекомбінантні? Рекомбінантні – означає виготовлені геннотехнічним шляхом. Вони так написали, бо знали, що слово «геннотехнічні» людям не сподобається. Тому вони написали рекомбінантні, щоб народ попався у цю пастку. Крім рекомбінантних вірусів в ампулці, згідно з інструкцією, був розчин кухонної солі. Тобто розчин солі, в якому плавають пару вірусів. І я цьому не могла так просто повірити. Тоді я зателефонувала до інституту імені Пауля Ерліха (це інстанція, яка займається контролем вакцин в Німеччині) і попросила пояснити, що міститься в цій новій вакцині. На це мені відповіли, що треба подивитися в інструкцію. А я сказала, що інструкція якраз лежить переді мною, але там написано тільки про розчин солі і рекомбінантні віруси. Тоді співрозмовник засміявся і сказав: «Пані Петек, якби ви знали, скільки там всього є! Але я не буду зараз діставати свої документи і ви повинні обмежитися тим, що написано в інструкції». Тоді я сказала: «Стривайте, але ж ви допустили цю вакцину на ринок і я думала, що фірма Мерк повинна забезпечити вас усіма необхідними документами для цього, результатами досліджень та.ін.» На що він мені відповів: «Ні, ми не знаємо точно, тому що це офіційно підпадає під статтю «Комерційна таємниця» Тобто виробник не зобов'язаний інформувати контрольну службу про те, що міститься у вакцинах». І потім я спитала: «А як же ви можете допускати до вживання те, про що ви не знаєте, що там міститься і який від цього може бути збиток?». Він відповів: «Ну, потрібно мати довіру до виробника». Я поклала трубку і подумала: «Це Німеччина. В Швейцарії, напевно, все по-іншому, тут все чинно, впорядковано і так, як повинно бути». Я дзвоню до контрольної служби Швейцарії і співрозмовник по телефону відповідає мені так само: комерційна таємниця. Тобто виробник не зобов'язаний декларувати ці речі. А якщо не зобов'язаний, то він і не буде відкривати свою комерційну таємницю. Потім я вирішила ще й до Австрії зателефонувати, з надією, що може там буде більше порядку, ніж в інших німецькомовних країнах. Але ви вже здогадалися, що і в Австрії ситуація така ж, як в Німеччині і Швейцарії. Я подумала: якщо в наших розвинених країнах така ситуація, то наскільки гірше все це має бути в менш розвинених країнах. Навіть в нібито цивілізованих країнах, як наші, є комерційна таємниця, яка захищає виробника, а пацієнта залишає беззахисним. І це офіційно по закону. В інструкції по закону потрібно декларувати ті речовини, які додаються вже потім. І тут виробник, звичайно, дивиться, щоб не привернути до себе зайвої уваги. 98% всіх інгредієнтів – це чисті нервові отрути, і ми повинні це завжди мати на увазі, що говоримо не тільки про дорослих, яким роблять щеплення, а й про новонароджених дітей. Ці інгредієнти виробляються хімічною промисловістю і передаються фармацевтичній промисловості. Фармаіндустрія сама виготовляє антибіотики і ще одну-дві субстанції, а все інше виготовляє хіміндустрія. Фарміндустрія виводить це на ринок. І, уявіть собі, перші п'ять років вакцини на ринку вважаються клінічними дослідженнями. Наприклад, вакцина проти раку шийки матки зараз тестується на нас із вами. І лише незначна кількість вакцин проходять клінічні дослідження до допуску на ринок. До речі, ви знали, що зараз і чоловікам роблять щеплення від раку шийки матки? Особливо це стосується Австрії, хоча я австрійців вважала розумними людьми. Але тепер там намагаються вакцинувати хлопчиків від раку шийки матки. Між іншим, і в Америці це теж так. І матерів, і їх синів стараються переконати наступним аргументом: «Зрозуміло, що хлопчики самі не можуть захворіти на рак шийки матки, але вони нібито можуть заразитися через статеві зв’язки з дівчатами та отримати рак пеніса». Уявляєте собі? Найголовніше – посіяти паніку. Ця дискусія була останнім часом в Австрії, але я сподіваюся, що вона вже йде на спад. Отже, у вакцинах містяться антигени, це бактерії та віруси. Також консерванти, і це дуже важливо. До використання на людях допущено лише три консерванти. Це тіомерзал, натрійтімерфонат і 2-феноксіетанол. Тіомерзал складається на 48,9%, а натрійтімерфонат на 43,7% із чистої ртуті. Офіційно ж заявлено, що з 2000 року вакцини для дітей не повинні містити в собі ртуті. Але момент у тому, про що я казала вам раніше: декларуванню підлягають лише ті речовини, які додані до вакцини вже потім. Ті речовини, що додаються у процесі виробництва вакцини, не декларуються, і там все ще використовують ртуть. І навіть якщо вакцину очищати і фільтрувати скільки завгодно, там все одно ще знаходитиметься ртуть і вона завдаватиме шкоди. Ртуть викликає в наших дітях порушення концентрації та процесу навчання. А також має наслідком те, що діти стають гіперактивними. Тобто такими непосидючими, яких ми маємо зараз у наших школах, і їх кількість може досягати третьої частини класу. А деякі з них навіть потребують лікування. Тепер подивимося на бізнес фарміндустрії. Наприклад, фірма "Новартіс". Спочатку вони роблять людей хворими через щеплення, а потім виробляють Риталін. І оскільки Риталін має дуже сильні негативні побічні дії, то тепер Новартіс випустила на ринок препарат, пом'якшуючий побічні ефекти Риталіну. Таким чином, лише трьома цими препаратами, тобто вакциною і двома препаратами для зняття побічних ефектів, вони забезпечують собі мільйонні прибутки. 2-феноксіетанол вже близько 20 років відомий як препарат, що руйнує нерви і нирки. Якщо громадськість ще хоч трохи знає про ртуть, то про 2-феноксіетанол їй майже нічого не відомо. Може, частково і тому, що назву дуже важко вимовити. Також у вакцинах є ще допоміжні речовини. Фарміндустрія каже, що вони дуже важливі. Я ще покажу чому. Це, наприклад, фосфати, карбонати, розчинники, стабілізатори. Це полісорбат 80, гідролізовані желатини. Хоча желатин і звучить смачно, але щоб не зіпсувати вам апетит, я не буду розповідати як він виготовляється. Ці желатини відповідальні за часті випадки алергії у наших дітей. Ще додають гуманальбумін. Причиною цього є те, що після щеплення, особливо у дітей, може бути анафілактичний шок. І фарміндустрія знає про це. І тому, що вакцина містить чужорідний білок, який неприродним шляхом потрапляє в тіло, багато хто реагує на це анафілактичним шоком. Та щоб уникнути цього, у вакцини додають гуманальбумін, щоб хоча б спочатку це приховати. На перший погляд може здатися, що це речовини подібні до тих, про які ми можемо читати на зворотному боці упаковки желатинових цукерок. Можливо, в желатинових цукерках вони на своєму місці, щоб цукерки мали різноманітні красиві кольори і не склеювалися. Але я абсолютно впевнена, що цих речовин не повинно бути в тілі 2-х-місячних малюків. Якби Бог хотів, щоб ці речовини були в тілах дітей, то він послав би їх у світ із цими речовинами. Та якщо Він це не зробив, то є всі підстави сумніватися, чи дійсно їхнє місце там. Сульфат алюмінію є майже в кожнії вакцині. І, можливо, ви знаєте, що є ще вакцини для людей від 60-65 років і там є ще більше сульфатів алюмінію. Це тому що людина похилого віку не так активно виробляє антитіла. Але проблема в тому, що ми знаємо, що в тілі людини, хворої на хворобу Альцгеймера, дуже багато алюмінію. Саме через це і розвивається хвороба Альцгеймера. Тобто виходить, що щепленнями ми провокуємо хвороби Альцгеймера. І велика частина з них штучно створені. Потім у щепленнях є ще добавки, тобто ті речовини, які додані вже після виготовлення вакцини. Це, наприклад, емульгатори, щоб уся ця маса гарно виглядала і була гомогенною. Також у кожній вакцині є антибіотики, причому дуже сильні антибіотики. Чому? По-перше, тому що, наприклад, вакцини, які створені на основі тварин, це віруси і бактерії, які від тварини через вакцину передаються людям. І щоб ці бактерії тримати під контролем, там і є антибіотики. По-друге, ці сульфати алюмінію, про які була мова раніше, можуть викликати запалення в тілі. І таким чином виробляти антитіла. Та щоб ці запалення не поширились занадто, додають антибіотики. Ще майже в кожній вакцині є формальдегід. Це речовина, яка раніше застосовувалася у меблевому виробництві та яку вже давно меблярі не мають права використовувати. Бо відомо, що якщо я живу поруч із меблями, де є формальдегід, то у мене може виникнути рак. Але нашим 2-х-місячним малюкам ми можемо цю речовину безперешкодно вводити в тіло. І потім ще стверджувати, що в результаті таких щеплень ми будемо мати здорових та сильних дорослих. Якщо ця речовина шкідлива вже тоді, коли я її лише вдихаю, наскільки більше шкідливою вона повинна бути, коли в обхід усіх захисних механізмів потрапляє прямо в тіло. Про це ніхто не замислюється. Також у вакцинах ще є залишки. Тобто, коли вже все очистили і профільтрували, там все ще залишається ртуть, тіомерзал, рекомбінантні організми (це генномодифіковані речовини), поживні розчини, тощо. Тобто, ці речовини все ще можуть завдавати шкоди. І тепер подивіться на це речення та пропустіть його через себе два-три рази. Це те, що мене найбільше вражає. Фарміндустрія визнає: без інгредієнтів у вакцині у нас в організмі не будуть вироблятися антитіла. Я наведу приклад. У нас була так звана епідемія кору в Швейцарії. Наш син теж перехворів на кір. І коли він був уже здоровим, мені не потрібно було давати йому ще ложечку ртуті чи посмоктати алюміній. У нього вже вироблені антитіла і він уже ніколи не захворіє на кір. Чому це не функціонує з вакциною? Тому що вакцина зовсім по-іншому стимулює тіло. Вакцина зовсім по-іншому потрапляє в тіло, ніж сама ця хвороба. Я зараз не буду заходити в деталі, але вакцина мене не захистить. І оскільки це відомо, необхідно додавати всі ці допоміжні речовини, щоб виробилися антитіла. Але в той же час наші дослідники вакцин уже більше 20 років визнають, що кількість антитіл нічого не говорить про захист. Тобто, якщо у мене багато антитіл, то це не означає, що я не захворію. Але те, що я маю антитіла, означає лише те, що моє тіло, всього-на-всього, контактувало зі збудником. Оскільки цей факт ще не став свідомістю в народі, тому нам можуть розповідати ці казки: якщо у тебе багато антитіл, то ти захищений, а якщо мало, то ні. Цей отруйний коктейль, а вакцина ─ це і є отруйний коктейль, його вприскують в місця з хорошою циркуляцією крові. У малюків це стегна або верхня частина руки, у дорослих це інші місця. Упродовж декількох хвилин вакцина потрапляє в кровообіг крові, і за декілька хвилин повністю проходить циркуляцію у тілі цієї маленької дитини. У дітей до 3 років наступна проблема: у них слабкий захист мозку, слабкий гематоенцефалічний бар'єр, тобто все, що знаходиться в крові, автоматично потрапить в мозок цих дітей. І туди, в головний мозок, раптом потрапляють важкі метали, такі як ртуть і алюміній (Хоча ртуть офіційно до важких металів не відноситься, проте я її туди відношу). І наше тіло не в змозі знову їх вивести. Тобто, спершу тіло повинне їх перевести в іншу форму, перш ніж їх вивести. І ртуть, і алюміній дуже часто осідають у головному мозку маленької дитини. Ми говоримо про 2-х, 3-х, 4-х-місячних дітей. Ми завдали їм шкоди, якої ми зараз ще не помічаємо, і це причина, чому вже в 2, 3, 4 місяці робимо щеплення, тому що в ту мить ми не можемо констатувати ушкодження. Але ми можемо його побачити після того, як дитині виповнився рік, коли дитина повинна підніматись, ходити та говорити. Тоді багато хто починає помічати порушення в розвитку. І оскільки пройшло вже чимало часу, батькам починають пояснювати, що це нічого спільного зі щепленням не має. Лікарі можуть говорити, наприклад, що з вашою дитиною з самого народження було щось «не так», і ви просто цього не помічали. Для мене насправді причина в тому, що вже на другий місяць життя малюкам роблять щеплення. Я хотіла б розповісти про деякі побічні ефекти. Астма – це для мене непрямий побічний ефект. Вона виникає через те, що дитина може отримати після щеплення нейродерміт. І цей нейродерміт лікують кортизоном, а не гомеопатичними засобами. Таким чином виходить, що хвороба повертається назад у тіло, замість того, щоб виходити з тіла. Вона лише приглушується, а через півроку-рік у дитини починаються перші напади астми. Ніби якесь замкнуте коло, тому що знову лікують кортизоном. Кожна 10-та дитина в німецькомовних країнах вже має астму. Є тенденція до росту кількості. Кожна друга дитина в німецькомовних країнах має алергію, кількість продовжує зростати. Що ж саме означає алергія? Є діти, які мають алергію майже на все. Врешті постає питання: чим їх взагалі годувати? На мою думку, додаткові речовини у вакцинах, нервові отрути – це ті речовини, які викликають алергію. Слабка імунна система, застуди. Це через те, що імунна система дитини поставлена з ніг на голову. Здоров'я, яке дане природою, відібране. Потім виходить, що кожен подих вітру закінчується хворобою. Часті запалення мигдалин і середнього вуха. Декілька років тому, професор Хайнігер, дитячий лікар університетської клініки в Швейцарії та член комісії з вакцин, в одній з публічних дискусій сказав, що сьогодні це нормально, якщо 2-3-х-річна дитина від 8 до 10 разів на рік може мати запалення мигдалин і середнього вуха. Я після цих слів скипіла, не в змозі більше сидіти. Це ─ неправда! Це ті речі, про які не говорять! І коли вже нічого сказати батькам, то кажуть, що це нормально. Причина ослаблення імунної системи ─ через щеплення, саме тому діти так реагують. Погіршення мови. Більше 50% першокласників не вміють правильно говорити. Ми говорили про такі речовини як ртуть і алюміній. Вони осідають у тій сфері головному мозку, яка відповідальна за мову. І тільки через декілька років помічаєш, якої тут було завдано шкоди. Потім порушення поведінки, наприклад, через допоміжні речовини ─ гіперактивні діти. Потім різкий крик. Я хочу тут розповісти одну історію, яку я часто чую від батьків. Батьки з місячними дітьми приходять додому, і вони кричать, як ненормальні. Це не той крик, коли, наприклад, повний памперс, це голосний пронизливий крик. Мати викликає лікаря, просить: «Допоможіть мені!» Лікар тоді говорить: «Ви що, не можете заспокоїти дитину?» ─ і прописує свічку. Свічка, звичайно, не допомагає, дитина продовжує кричати. Я знаю хлопчика, якому зараз 17 років. Уявіть собі, він 48 годин ось так безперервно верещав. Після цього він упав у глибокий довгий сон. А тепер йому 17, і у нього серйозні розумові розлади. І якщо діти після такого крику засинають, у них спостерігаються перші гіпотонні, гіпореспансивні епізоди. Якщо ви у цей час підійдете до ліжка дитини, то його тіло буде білосніжно-білим. І якщо ви у цей момент піднімете дитину, вона повисне на вас, як млява, безвольна лялька. А ще через декілька секунд, її тіло стане синьо-фіолетовим. Ці фази спостерігаються завжди після цього пронизливого крику. У вакцині проти кашлюку, серед побічних ефектів зазначений різкий пронизливий крик протягом двох годин. Це у нас так написано. В Америці у цій вакцині написано: різкий пронизливий крик протягом двох годин із наступною раптовою смертю дитини. У нас це речення забрали, побоюючись, що це стурбує батьків. Через 8 тижнів після першого щеплення, у Швейцарії за планом має бути зроблено друге щеплення. І розпочинається крик, або ж дитина настільки ослаблена, що вже не може кричати. І часто ще, окрім крику, після другого щеплення з’являються затримки з дихання або стиски в грудях. Причому, часто вночі під час сну, тривалістю від декількох секунд і навіть більше. Після третього щеплення, якщо батьки піддалися умовлянням лікаря або ще когось, часто може бути так, що вони знаходять у ліжечку мертву дитину. Це називається раптова дитяча смерть. У Швейцарії та Австрії помирає раптовою дитячою смертю від 60 до 80 дітей на рік. У Німеччині зараз – від 600 до 1000 дітей на рік. Вже з 50-х років відомо, що 2/3 дітей, які померли раптовою дитячою смертю, були за декілька годин або максимум за тиждень до того, щеплені вакциною від кашлюку або дифтерії. І це замовчується, бо якщо це опублікувати, то зменшиться прибуток. Судомні приступи (це все можна прочитати в інструкції до застосування, але на жаль, саму інструкцію можна побачити вкрай рідко), температурні судоми, особливо після щеплення проти вітрянки. Потім паралічі окремих органів або всього тіла, тому що це нервові отрути, які там є. Епілепсія. Хвороби нервів і нирок, тому що нирки повинні виводити всі ці отрути, і тому вони через це перевантажені. Часто в інструкції пишуть «тимчасові хвороби нирок». Я не знаю, що означають тимчасові хвороби. Ми опікуємо зараз дитину, у якої вже три роки хворі нирки, а діагноз і далі звучить «тимчасове захворювання». Тобто, це, власне, розтягнуте поняття, і його можна розтягувати скільки завгодно. Потім автоімунні захворювання, наприклад, розсіяний склероз – побічна ефект у вакцинах проти гепатиту Б, раку шийки матки та від кліщів. У Франції, наприклад, немає більше шкільних щеплень від гепатиту Б, тому що там за два роки було більше 600 випадків розсіяного склерозу в учнів. І у нас, у Швейцарії, Австрії та Німеччини, та сама вакцина, яка була у Франції. У вакцині проти кліщів також в інструкції написано, що ця вакцина може викликати розсіяний склероз. Діабет. Є багато дітей, які в перші місяці хворіють на діабет, кількість зростає. Особливо саме після вакцини проти свинки. Енцефаліт і менінгіт, тобто запалення мозку і запалення кори мозку, можуть виникати після кожного щеплення, і записані як можливі побічні ефекти практично в кожній вакцині. Поступовий параліч, який починається з нижньої частини ніг і може підніматися аж до легенів із можливими смертельними випадками. Він розвивається, зазвичай, впродовж року, але після щеплення може розвинутися і за 2-3 місяці. Особливо часто може виникати після щеплень проти кліщів та грипу. Хронічна втома і депресії, особливо після щеплень від гепатиту А і Б. Неспокійна поведінка – провісник гіперактивності. І тут потрібно бути дуже обережним. Енурез у тому віці, коли це вже не повинно бути. Порушення сну вже в першу ніч після щеплення. Уповільнення росту тривалістю 2-3 роки. Затримка в розвитку на декілька років, і навіть смертельні випадки теж не є рідкістю після щеплень. Я наведу декілька прикладів – це офіційна статистика Німеччини. Інститут Пауля Ерліха отримав за 10 років, з 1987 до 1996рр. 13 141 повідомлень про тяжкі наслідки після щеплень. Тяжкі наслідки це: діабет, енцефаліт; а не просто почервоніння та температура. Тому цей інститут визнав, що ця цифра становить лише близько 5% фактичних випадків. Адже, про це або не говорять, або, якимось чином «замітають під килим». Тобто, за рік у Німеччині ми маємо 26 282 важких наслідків після щеплень або 262 820 випадків за 10 років. Згідно даних інституту імені Роберта Коха, у Німеччині щорічно роблять 40 млн. щеплень. Один із тисячі п'ятсот двадцяти двох щеплених має важкі наслідки після щеплення. Професор Гартман, який був в інституті Пауля Ерліха керівником відділу важких випадків, опублікував цю роботу в травні 1997р., у червні цього ж року він був звільнений. Останній пункт, на якому я хотіла б зупинитися – це дослідження на ефективність. Коротше кажучи, для цих досліджень немає контрольної групи. Що таке контролююча група? Наприклад, вакцина проти раку шийки матки повинна тестуватися на двох групах людей. Одна група повинна отримувати вакцину, а інша група повинна отримувати плацебо. Плацебо – це по суті пустушка. В цьому випадку, наприклад, розчин кухонної солі. Потім, за ідеєю, результати у двох груп потрібно порівняти. В ідеалі учасники не повинні знати, що частина із них отримує кухонну сіль, а інша частина справжню вакцину. А також, той хто робив щеплення, теж не мав би знати, що в одній ампулі вакцина, а в іншій – кухонна сіль. Таким має бути кожне дослідження, щоб проаналізувавши дві групи, зробити висновок, що одні мають захист, а інші ні. І тоді я точно знаю, що так, ця вакцина вона точно захищає. Але так не роблять. По-перше, немає контролюючої групи. Ця контролююча група існує тільки у фантазіях. Насправді вже десятиліттями при вакцинах немає контролюючої групи. У випадку останньої вакцини проти раку шийки матки, коли одній групі робили щеплення проти раку шийки матки, а інший – проти гепатиту А. Тобто, іншій групі дають не пустушку, а іншу вакцину. І тоді у результатах досліджень пишуть, що порівнявши обидві групи, не знайшли ніяких істотних відмінностей у побічних ефектах. Але при цьому я ж не знаю, що інша група отримувала вакцину, а не плацебо. А потім говорять, що ця вакцина нешкідлива, але це не так. Ефективність вимірюється лише кількістю антитіл. Тобто не роблять щеплення і потім чекають 10-20 років, щоб подивитися чи є захист. Ні, грошей хочуть вже і зараз. Сьогодні роблять щеплення, через тиждень починають вироблятися антитіла, а потім просто беруть аналіз крові. Дивляться, ага, у нього багато антитіл, значить у нього є захист. Це все ще так роблять, хоча відомо, що рівень антитіл нічого не говорить про захист. Наявність антитіл говорить лише про те, що моє тіло контактувало зі збудником. Фармакомпанії дають замовлення на дослідження, як правило, професорам у різних клініках. І професори повинні досліджувати ці вакцини на добровольцях. Якщо фармакомпанії також дають гроші цим професорам, то результати досліджень завжди спотворені у бік фармакомпаній. Останнім часом було вже декілька скандалів, тому що серйозні видання відмовлялися публікувати подібні дослідження через те, що вони були сильно маніпульовані, бо видання не хотіли брати на себе відповідальність за публікацію таких неправдивих досліджень. Тому ці видання створили свої комісії з етики. Але оскільки і в цих комісіях теж сидять проплачені фармаіндустрією люди, то це ситуацію сильно не змінює. Професорам фармакомпанії дають на допомогу спеціалістів зі статистики. Ці фахівці працюють із цифрами, які отримують від професора та обробляють їх так, щоб виставити у позитивному світлі. Був один професор, який проводив дослідження про вплив ртуті. Він повинен був провести цілих три дослідження, щоб врешті-решт медичний журнал міг опублікувати його результати. Я на власні очі бачила результати першого дослідження, яке не було опубліковане. І якщо їх порівняти з результатами третього дослідження, то вони були абсолютно протилежні. Після першого дослідження результат свідчив, що ртуть у вакцинах викликає аутизм у дітей. У третій версії, після багатьох засідань із представниками фармакомпаній та контролюючою службою, результат був зманіпульований до такого стану, що діти, які отримують щеплення із ртуттю, нібито навіть отримують захист від аутизму. Це була третя версія дослідження, яка в кінці була опублікована. У своїй книзі я писала про це дослідження, і як були отримані такі результати. Цей професор, про якого я писала, навіть написав мені листа, але спростувати написані мною факти він так і не зміг. І в якості нагороди цей професор (його ім'я – професор Ферстратен) отримав від фармакомпанії Глаксосміскляйн дуже високу посаду в Брюсселі. Як бачите: мова тільки про гроші і ні про що інше. Коли вчений у своїх дослідженнях приходить до висновку, що вакцина має серйозні побічні дії, тобто якщо з'являється негативна інформація, то дослідження не публікується та зникає в сейфах фарміндустрії. А сейфи у них дуже глибокі. І фарміндустрія в такому випадку не зобов'язана виплачувати вченому обіцяний гонорар. А сам учений не має права опублікувати своє дослідження, бо воно є власністю фарміндустрії. Нещодавно був великий скандал, коли один шотландський учений все-таки опублікував самостійно своє дослідження. Він відразу ж був звільнений. Тобто, йому нічого не заплатили. Лише уявіть собі: він роками працював, витратив багато грошей та не отримає за це винагороду. Зрозуміло, що в такому випадку дуже велика спокуса підмінити цифри так, щоб все сходилося. Немає жодного дослідження про ефективність вакцини, яке було б нейтральним (інститут Роберта Коха в Німеччині мені це підтвердив). Тобто, дослідження, яке проведено незалежними вченими з двома групами учасників, як я це описала раніше, і яке, до того ж, довело б користь вакцин. Такого дослідження не існує! Отже виходить, що про це знають і служби контролю за допуском вакцин, проте вони ці вакцини пропускають одразу, як тільки вони готові. Чому хвороби виникають все рідше або зникають зовсім? Уже більше 100 років нам говорять, що саме через щеплення. Нібито хвороби були викорінені чи майже викорінені через те, що ми так старанно дозволяємо робити собі щеплення. І якби ми припинили робити щеплення, то всі ці хвороби знову б повернулися. Чи це правда? Ні, неправда! За зменшення хвороб відповідальні зовсім прості речі. Я хотіла б вам порекомендувати книгу доктора Бухвальда «Щеплення: бізнес зі страхом». У його книзі є багато цифр і діаграм, які він узяв з офіційних джерел у різних країнах. І на їх підставі він зміг довести, що кожна хвороба окремо (проти якої ми робимо щеплення) вже була в стадії зникнення, що стосується її поширення та серйозності, і тільки тоді ми почали вводити проти неї щеплення. І потім уже, заднім числом, не можна було стверджувати, що щеплення нібито подіяло. Це було б уже занадто, щоб у це повірити. А за зменшення хвороб відповідальні дуже, дуже прості речі. Наприклад, повноцінне харчування. Голод у Швейцарії останній раз був 150 років тому. Чи розуміємо ми зараз, у Європі, що таке голод? Ми й поняття про це не маємо. Ми замислюємося про це, коли дивимось зйомки з Африки чи подібних країн. Або, можливо, старше покоління, яке пережило війну, воно уявляє собі, що таке голод. До середини 60-х років половина швейцарських учнів недоїдали. Як сьогодні виглядають діти? Сьогодні із однієї дитини можна зробити дві та ще шматочок залишиться для третьої. Сьогодні у нас немає хвороб від недоїдання, сьогодні у нас хвороби від переїдання. При цьому ми говоримо не про якість їжі, а про її кількість. Сьогодні у нас є хвороби через те, що діти занадто добре харчуються. Наступний фактор це чиста питна вода. 50-100 років тому у нас не було чистої питної води. Уявіть собі сьогодні африканську жінку, яка далеко йде, щоб набрати глечик води. І це навіть не вода, а коричнева маса, у якій ви б і ноги не помили – такі речі ми сьогодні вже не знаємо. Чи знаєте ви, що Швейцарія та Німеччина – це майже єдині країни, де чисту воду можна пити просто з-під крану? Ми розпещені, ми надмірно розпещені. Ми це сприймаємо як само собою зрозуміле, а по суті мали б бути і за це вдячні. Наступний чинник – це гігієна. 200 років тому не було навіть мила, тож ми винайшли парфуми та пудру. Бруд раніше просто зіскрібали. А як із цим сьогодні? Сьогодні у нас є хвороби через надмірну гігієну. Сьогодні ми доходимо до того, що говоримо, що може дітям і варто трохи грати в піску і час від часу мати в роті бруд. А ще декілька років тому нам радили мало не тричі на день дезінфікувати дітей. У нас, людей, є звичка падати з однієї крайності в іншу, а середину ми якось насилу знаходимо. Наступний фактор це сухе та тепле житло. Це причина, чому в нас відступив туберкульоз. У Західній Європі туберкульоз це майже вже не тема завдяки сухому і теплому житлу. І це досягнення у нас не таке старе, воно поширилося тільки після 2-ї світової війни. Це ті речі, які піднімають рівень нашого здоров'я. Це ґрунт для нашого здоров'я і якщо він є, тоді про інше мені не потрібно турбуватися. Важливий також мир і добробут. І якщо я говорю про благополуччя, то я не маю на увазі розмір вашого банківського рахунку. Я маю на увазі, коли ти подорожуєш країною і все навколо впорядковано та безпечно. Скрізь панує мир. Ти бачиш доглянуті будинки, тварин, людей та розумієш, що нам живеться добре. Благополуччя – це те, що є зараз, на відміну від 70-річної давності, спокій, звичайно, теж. А уявіть-но жінку в Африці, яка спекою годинами біжить із однією дитиною за руку, другою на спині і ще однією у животі, а по дорозі з одного табору біженців в інший, її ще п'ять разів зґвалтують, то я не можу і не хочу собі це уявляти. Ми повинні молитися, щоб ці речі ніколи більше знову не прийшли до нас в Європу та бути вдячними за те, що маємо. Це мир і благополуччя і це теж дає нам здоров'я. Зараз я вам дещо запропоную, що багатьох шокує. Та за 20 років, які я займаюся цією тематикою, мені ще ніхто не зміг довести зворотне. Жодне щеплення не здатне хоча б навіть на декілька годин захистити нас або наших тварин від хвороб. Жодне щеплення! Щеплена людина, якщо є загроза захворіти через, щоб це не було, захворіє так само, як і не щеплена. Немає жодної різниці! Вона не буде хворіти менше або рідше, або без ускладнень, вона захворіє так само, як і інша людина. І це ми бачили під час епідемії свинки, яка була у Швейцарії в 1999-2000 роках. Тоді свинкою захворіло 15 000 дітей. Про цю епідемії на конгресах лікарів майже нічого не говорили. А все через те, що 75% із цих 15 000 дітей були щеплені за всіма правилами, тобто 2 рази отримали щеплення від свинки і все одно захворіли. Отже, із цього можна зробити один висновок: якщо ви хочете, щоб ваша дитина захворіла свинкою, тоді зробіть йому щеплення. Це був жарт. По можливості – не робіть цього. Насамкінець я б ще коротко хотіла звернути увагу на наш захід. Ми щороку проводимо швейцарський форум на тему щеплень із 600-700 (шістьмастами-сьомастами) учасниками. Хто хотів би до нас завітати – запрошення на цей форум ви можете взяти на нашому книжному столі. Також я представляю журнал вам «Імпульс», який є найбільшим критичним виданням на тему щеплень. Найсвіжіше видання розповідає про смертельні випадки після щеплення проти раку шийки матки. Ці журнали теж лежать на книжному столі. Також ще я хотіла б вам представити свою книгу у двох томах. Вона називається «Критичний аналіз проблематики щеплень». Щепленню від кожної хвороби там присвячено від 30 до 40 сторінок із детальною інформацією. Другий том присвячений щепленням в туристичних цілях, від малярії, жовтянки тощо. Також у другому томі ми говоримо про щеплення для тварин. Крім того, я проаналізувала 130 інгредієнтів вакцин, як їх виготовляють і як вони впливають на людей. Наступна книга для тих, хто не любить багато читати. Вона набагато тонша та називається «Навколо щеплень», де я узагальнила тільки найважливіше. І в кінці моя рекомендація щодо щеплень. На мій погляд, є тільки дві групи дітей, яким не можна робити щеплення. Перша група, це хворі діти, яким не можна робити щеплення, і це зрозуміло. Друга група, це здорові діти, і тому вони зовсім не потребують щеплення. І в разі правильного гомеопатичного лікування вони самі впораються з хворобою. А тим дітям, які не потрапляють до жодної з цих груп, їм можна робити щеплення, але я боюся, що таких дітей вже не залишиться. І моє бачення в тому, що наші наступні покоління зможуть виростати здоровими й без щеплень. І будуть здоровим фундаментом для майбутнього людства. На цьому я хотіла подякувати за тривале та терплячу увагу із вашого боку.

від ap.

Джерела/Посилання АЦК №1