АЦК 14. "Політогенна зміна клімату" професор, доктор Вернер Кірштайн

28.12.2018 | www.kla.tv/13598

(Іво Засек): Фантастично! Знову в мене є радість грати на ударнику, коли я бачу вас. Нове творіння. Чудова зміна – чи неправда? Тобто як би зміна: то холодний, то гарячий душ. Це нас дуже підбадьорює. Подяка усім діячам мистецтва! Сьогодні ще будуть цікаві речі. Обіцяю вам. Переходимо до наступної серйозної теми. Коли я думаю про те, що мене мучить найбільше? Саме безсовісний бізнес із мобільним зв'язком, безсовісний бізнес із фармацевтикою або зі зміною клімату. Це жорстокий мільярдний бізнес ціною здоров'я людей, народів. Але про останній, безсовісний бізнес зі зміною клімату, сьогодні говорить корифей, людина, яка в цьому щось тямить. Це професор, доктор Вернер Кірштайн із Німеччини. І ось його біографія. Я вас уже наперед сердечно вітаю! (Оплески). (Голос за кадром): Професор, доктор Вернер Кірштайн народився у 1946 році. Його кар'єра: у 1972 р. закінчив вечірню гімназію у м. Вюрцбург, потім вивчення фізики та географії в університеті Вюрцбурга з суміжними предметами – геологією, метеорологією та мінералогією. Закінчив факультет фізики, теоретичної термодинаміки і фізичної географії в кліматології. Наукова діяльність у дослідницькому центрі, різні роботи і публікації на тему регіональної та глобальної зміни клімату. У 1981 р. отримав докторський титул. Тема докторської дисертації: «Частота кореляції між сонячною активністю і елементами клімату». У 1992 р. отримав право на викладання в коледжах і університетах. У 1997 р. був запрошений до університету м. Лейпциг на посаду професора географії та геоінформатики. Він читав лекції з фізичної географії та кліматології, особливо з питань глобальних змін. Тобто глобальні процеси зміни розвитку клімату на землі. Видає різні публікації з області зміни клімату, в яких він опрацьовує зв'язок між кліматом землі, глобальним потеплінням і СО2 з абсолютно іншої точки зору, ніж це робить пануюча кліматична політика нинішнього часу. В останні роки він неодноразово виступав на публічних семінарах з лекціями по, так званій антропогенній зміні клімату. Професор, доктор Вернер Кірштайн, досвідчений кліматолог, говорить сьогодні на тему: «Політогенна зміна клімату». (Іво Засек): Нарешті справжній кліматолог у нашому оточенні. Ласкаво просимо, професоре Кірштайн. Це дуже захоплює. Ні я, ні енциклопедія не знаємо слова «політогенна», не знаю, як ви це викладете. Я хотів тільки сказати: Ви нам потрібні! Ми відчуваємо це. Світ потребує вас! Ми хочемо слухати вас. Спасибі, що ви тут. (Вернер Кірштайн): Так, слово «політогенна», я його раніше теж не знав. Я думав, воно краще потрапляє в точку, ніж антропогенна зміна клімату. Немає антропогенної зміни клімату, якщо вести до точки, це не людина. «Антропогенний» означає зроблено людиною, а це зроблено політикою – тому «політогенне». Сподіваюся, я зараз створив нове слово. По темі: «Антропогенна зміна клімату», я це викреслив тут. Про це вже двоє говорили на АЦК. Це були Хартмут Бахманн і Гельмут Бьотiнгер. Вони говорили про антропогенну зміну клімату. Я перехрестив це, назвавши «політогенна зміна клімату». Більше влучає в точку. Добре, давайте подивимось. Ось уже перша картинка. Це ай-пі-сі-сі, українською МГЕЗК, кожен знає, що є така організація, по суті політичний інститут. Ми це зараз побачимо, що політика все більше входить у цю тему. І далі ми тут бачимо: Міжнародна екологічна організація, це особлива організація ООН. У решті решт, за цим знову ж таки криється політика. Хто ще там бере участь? Світовий кліматичний банк, може, ви помічали, регулярно. Світовий кліматичний банк нагадує про світову кліматичну катастрофу. Я думав, чому кліматологи сидять там у цьому банку? Чому ж вони це роблять? Ми до цього ще повернемося. Банк, звичайно, отримує прибуток, якщо течуть гроші через зміни клімату. І потім ви ще бачите Німеччину, Євросоюз та інші країни, навіть не всі прапори помістилися. Усі вони мають відношення до захисту клімату. Я потім скажу, що це за захист клімату, що це за поняття. Але це просувають багато держав, по-перше, Євросоюз. Потім я прийду до того, що дуже багато дотацій від Євросоюзу і від окремих держав розвивають кліматичні програми для дослідження клімату і на це отримують гроші. Я вам зараз скажу – з університету. І проблема в тому, що грошей в університеті, як правило, не вистачає. І тоді керівники університету шукають спонсорів у Євросоюзі, Німеччині та в інших країнах. І потім знаходять тему, яка підходить до зміни клімату, наприклад. Роблять запит потрібній організації. І як тільки згадується слово «потепління, клімат» або щось подібне, то гроші течуть вільно. І курйоз у тому, що коли група біологів, взагалі не кліматологів, не знаючи навіть, про що там мова – про нагрівання землі, зміну клімату – ці біологи потім обрали тему: «Як поводять себе черви в приливній зоні моря, коли піднімається температура?». До цього дійшло, тема взагалі не грає ролі, головне десь слово – «зміна клімату» – і гроші течуть. Потім ви бачите великодушних спонсорів, і не тільки ЄС, і федеральне міністерство теж позитивно відповідає на такі запити, посилає гроші в ці університети. І багато моїх колег і інші запитують: «Що, взагалі, робиться в цих університетах? Хто перевіряє їхні роботи?». І тоді ректори кажуть: « Що нам робити? Нам потрібні гроші. Як ми без грошей можемо працювати?». І потім можна знову купувати нові комп'ютери, можна знову ставити професорів, персонал, докторів і так далі. Це сумно, але там тільки так щось працює, на це потрібні кошти, субсидії. І тоді, по суті, всерівно, яку тему вигадувати для цього. Головне, щоб мало відношення до нагрівання Землі. Це сумно, але так все це працює. Але я хочу спочатку представити Хенріка Свенсмарка. Я часто його згадую у моїх доповідях. Він говорить про вплив політики на науку клімату. Наука клімату – це незвичайна наука. Уявіть собі – ненормальна наука. Вона абсолютно політизована. В останні роки, взагалі-то, немає зацікавленості у справжньому науковому підході, якось погодилися на певні теми, і готово. І ця теорія – двоокис вуглецю. CO2 – божевілля, так це треба назвати! Тому що ми знаємо, не всі, але багато хто знає, що СО2 не має відношення до нагрівання атмосфери або до парникового ефекту. І ці догми суперечать принципам науки. По суті, науці повинно бути байдуже до цього, але потреба у фінансах гонить їх до речей, зовсім не наукових. Може, вам знайомий Ганс фон Шторх, який зараз уже на пенсії. Він був керівником дослідницького центру і відстоював саме процес зміни клімату. Він колись був теж співробітником у цьому МГЕЗК, тобто у цьому відділі спостереження за кліматом. Він теж, як і багато інших учених, залишив цю організацію, тому що помітив: «Те, що вони там роблять, не має відношення до клімату. Вони з цієї наукової ланки роблять політику. І думають тільки про те, як із цього зробити бізнес». Він, взагалі-то, апологет або сподвижник думки про зміну клімату. І він каже, що те, що відбувається в дослідженні клімату – це не нормально, а пост-нормально. І це дивно, що людина, яка просуває тему потепління, раптом критикує власну контору. Що означає пост-нормально? Пост-нормальний учений виступає як адвокат доброї справи або політичної програми. Ми можемо радіти, що в нас є ці політики, які хочуть нам добра, найкращого для нас, адже всі це дуже критично розглядають. Я назву ще інших колег, я не буду зараз називати їхні імена, але щоб не казали, що я тут один стою, бо часто говорять, що я один з небагатьох, які мають сумніви щодо цієї катастрофи зміни клімату. Це не так, але ставлять у цей кут. Є дуже багато колег, які стають критичнішими відносно кліматичної катастрофи. І Пол Рейтер, один із них, який працював в IPCC, (ай, пі, сі, сі) і теж залишив цю організацію, побачивши, що там роблять щось зовсім інше. Тут не клімат, тут політика. І він робить гарне висловлювання: «Галас про нагрівання атмосфери приходить в убранні науки». Але йдеться не про науку. Це пропаганда! І слово «пропаганда» сьогодні у мене буде багато разів тут звучати, тому що ЗМІ вже зациклені на цьому, вони роблять пропаганду. Гарна цитата. І ще гарне висловлювання, тобто інтерв'ю Кена Йебсена з Фолкером Бройтігамом і Кінгхаммером, колишніми редакторами. І вони сказали: «Tagesschau» (Тагесшау) – це чистісінька пропаганда!» Це дуже узагальнено, але що він має на увазі? Що певні теми в «Tagesschau» виставлені зовсім по-іншому, ніж вони є насправді. Не всі. Але в певних темах, те що вони роблять – чистісінька пропаганда. Зараз я процитую Георга Ліхтенберга з 18-го століття. Вже тоді знали – найнебезпечніша неправда, тобто найстрашніша неправда – це правда, яка в міру спотворена. Насправді це напівправда. І якщо я щось важливе пропускаю, то я передаю напівправду. І я можу показати цю картинку. Ульріх Тоуч написав книгу «Преса обману або брехні» і «Преса обману – це кінець журналізму». І в нас сьогодні немає більше вільного журналізму, лише брехливий журналізм. Я покажу вам рух клімату за останні 11 тисяч років. Ви бачите зліва, із самого краю: 10-11 тисяч років тому лежить останнє похолодання або льодовий період, як ми його називаємо. Йому дають різні назви місцевості, але факт, що є сильне похолодання, а вліво йде ще холодніший період, і я тут зупинився. Але дивіться, що відбувалося за останні 11 тисяч років – ставало тепліше, холодніше, тепліше, холодніше. Бачите, як іде крива – то вгору, то вниз уже протягом довгого часу. У середньому кам'яному віці, 4500 років до народження Христа, була тепла пора. Її і в геології називають Атлантікум. Потім похолодало, за 2500 років до народження Христа знову стало тепліше, і в бронзовому віці стало ще тепліше. Але цікаве було Римське потепління за часів народження Христа. Було досить тепло, вони не мерзли, було дуже приємно. Потім у нас маленький льодовий період – у 17-18 століттях було невелике похолодання, але не так, як у великий льодовий період. І з цього маленького льодового періоду ми зараз якраз вибираємося. Тобто, якщо ми виходимо з великого або маленького льодового періоду має стати тепліше. Розумієте? Це нормально. І кажуть: «Так, стає тепліше». Ну, звичайно, стає тепліше, цього ніхто не заперечує. Це потрібно мати на увазі. І ось тут останній період. Я ще трохи чіткіше його виділив. Це в 1200 році, коли була оптимально тепла пора. І тепер ми йдемо туди вниз, у малий льодовий період, і ми тепер на правому фланзі цієї кривої. Ви бачите, які напівправди і напівістини нам говорять. Дивіться, як я вже показав вам детальніше: середньовічна середня температура була більш-менш теплою тут, потім ставало холодніше і холодніше. Ці постійні коливання вгору-вниз, вгору-вниз, і ми прийшли до самого кінця праворуч. А що нам говорять учені з клімату? Вони показують нижню криву, яку пропагують. Це була пропаганда. І ви бачите, що зробили: взяли час до цього – 1200-1400 – тримали, ніби вона рівна, нічого не змінювалося ... Але насправді крива виглядає ось так. Ось так нас водять за ніс і тим самим виражають, що клімат знаходиться в стані рівноваги. Але це не так! Якщо подивитися на верхній графік, то ми бачимо, що клімат ніколи не був у стані рівноваги, але завжди була якась динаміка і це потрібно ще раз повторити. Це було трішки змінено наукою клімату, а я скажу, ні, не помірно, ні, воно занадто, воно драматично змінено. Клімат і природа в стані рівноваги ¬¬– це питання. Особливо при історичному кліматі. Ніколи він не був у стабільній рівновазі, ні в історичному, ні в доісторичному часі. Про це знає кожен, хто в школі був уважний. В історії землі завжди були коливання, великі або малі, коротші або триваліші відрізки часу, але ніколи не було постійного. Один зоолог каже, що поняття про рівновагу в природі – це принципова помилка екологізму. Екосистеми завжди в русі, завжди в розвитку і розвиваються завжди далі. І цю ідею, що тут є рівновага, її нам вселяють, але це не так. І потім ця кліматична зміна робиться загадкою. Ганс Фон Шторх, який взагалі апологет цієї зміни клімату, сподвижник, він говорить журналу «Шпігель»: «Ми стоїмо перед загадкою, вже в 2013 році ми стояли перед загадкою, як вчені клімату. 15 років не піднімається температура. Якщо глобальне потепління у подальші 5 років зупиниться, тоді в наших моделях стирчить фундаментальна помилка і прогнози треба коригувати». Я знаходжу це, принаймі, як самокритику, і ця фундаментальна помилка, я скажу, дорогий колего, в тому, що в кліматичній моделі завжди виходили з СО2. Нібито СО2 відповідає за потепління. Якщо подивитися на цю криву, подивіться трішки далі сюди, ми бачимо, що насправді піднімається температура протягом 25 років і СО2 теж піднімається. Обидві криві піднялися і звідти піднялася вся історія. У 80-х роках, коли сказали, що піднялася температура, то з'ясувалося, що СО2 теж зростає. Або навпаки – СО2 зростає і тому зростає температура. Але якщо ми подивимося відрізки до цього і після, тоді ми побачимо, що це знову не сходиться. Тобто взяли відрізок у 25 років, вибрали його. Я зроблю пряму – ось ця стріла – піднялася температура – піднявся СО2. Ми говоримо, що вони мають відношення один з одним. І якщо так подивитися: «Ну, гаразд! Можливо!..». Ну, добре. Але як з тим часом, що до того і після, до цих 25, після 25? Тут щось знову не сходиться. Знову ростуть криві: СО2 зростає, а температура падає в деяких відрізках часу – і тут знову щось не так. Учені плутають саме фактори можливостей та статистичні фактори. Ми маємо тут статистику в 25 років і вони дуже взаємопов’язані один з одним, тобто поєднуються один з одним. Концентрація у 0,97, і взяли цю статистичну кореляцію як взаємозв'язок. Так це виклали, що абсолютно неправильно. І мені соромно за моїх колег-фізиків, які дійшли до цього. Чому це так? Німецьке товариство фізиків у 1986 році проголосило кліматичну катастрофу. Це було в Бонні, у готелі, в залі прес-конференції. Там були всі представники преси і вчені сказали: «У нас кліматична катастрофа». Чому говорять про це фізики, які про клімат і гадки не мають. Вони не кліматологи. Чому вони говорять? Тому що у 80-х роках у ядерній енергетиці була велика криза, були протести, поліція, водомети. Розганяли тих, хто проти ядерної енергетики у Німеччині. І фізики подумали – це добра нагода, ми зараз продамо ці ядерні реактори, як вільні від емісії СО2 і, завдяки цьому, знову отримаємо довіру. Через кілька місяців сталася Чорнобильська катастрофа. Сумно, але спроба була. То як у статистиці назвати такий взаємозв'язок за 25 років – це уявна кореляція. Вона не має нічого спільного з реальністю. І що з цього треба витягти? Я це говорив у всіх доповідях по статистиці перед географами: «Панове, кореляції не є обов'язковою передумовою. Це велика різниця. Ви всі це знаєте». Так, уявна кореляція – це статистична кореляція і взаємозв'язок між фактами. Ось ми бачимо статистику федеральної служби. Ви бачите кількість журавлів і народження дітей у Німеччині. У Швеції це виглядає ще красивіше. Завжди, коли було більше журавлів – це синя крива – зростала кількість народжених дітей. (Сміх у залі). Чим більше було журавлів – тим більше народжувалося дітей. Тобто це має казуальний взаємозв'язок, як сказали вчені. (Оплески). В Америці, в США є люди, які знаходять такі уявні кореляції. Вони так цікаво шукають у статистиці, де є ще такі божевільні випадки, щоб потім робити справжні статистичні дані. Дуже цікаві дані, дуже висока уявна кореляція спостерігається. Так можна зробити статистику між споживанням маргарину і рівнем розлучень. (Сміх у залі). Якщо їдять більше маргарину, то збільшується кількість розлучень. І це може вас вивести з себе. Є ще хороша статистика, але трохи сумна. Будь ласка. Смертність серед тих, хто їздив на роликових ковзанах взаємопов'язана з цінами на картопляні чіпси. Це теж кореляція, і я це роблю, щоб по-справжньому підкласти свиню фізикам. Якщо цій кореляції дати статус істинності. Ось дивіться: збільшення концентрації СО2. Що станеться, якщо концентрація СО2 в атмосфері подвоїться? На це я вам покажу тут справжні теплиці. Ось вона, ви бачите теплицю. Це плантації, де вирощуються овочі і фрукти. Я був в Ісландії на плантації помідорів. Там саме в умовах парника вирощують помідори. Там нагрівають температуру повітря і, щоб повітря не могло вийти, закривають це склом, звичайно. Там замкнено тепло. Це не має відношення до парникового ефекту, як такого. А на вулиці стояли великі цистерни, на яких написано «CO2». Я запитав: «Що вони роблять тут з CO2»? Мені відповіли: «Ми використовуємо CO2 як добриво. Чим більше ми вдуваємо CO2 в цю теплицю, тим краще ростуть рослини. Бо відомо, що CO2 – чудове добриво для певних рослин». (Оплески). У багатьох теплицях повітря збагачують двоокисом вуглецю в якості добрива. Як добриво це використовують в Ісландії та Німеччині. Його можна збілшити не тільки вдвічі, а й учетверо. До цього рівня рослини із задоволенням це сприймають і навіть виграють від цього. Чому так? Треба розрізняти, що є рослини С3 і С4. І ви бачите, як рослини сприймають С3 або С4, бо це різний атомний вуглець. С3 легко сприймають рослини, які уздовж ось цієї чорної кривої, десь близько 400 міліграм. Ми бачимо тут рослини С3, їм це теж корисно, вони приймають цей вуглець для фотосинтезу. У рослин С4 – це не так, бо подвоєння CO2 їм не дуже на користь. Але чим відрізняються рослини С3 від С4? С3 рослини – це зернові, ріпак, цукровий буряк, картопля, рис і тропічні дерева (саме в тропічних джунглях). Це все росте в наших широтах. Чому С3? Якщо ви подивитесь, то це трьохатомна молекула вуглецю, і вони виграють від цього. У рослин С4 це не так. Рослини С4 – кукурудза, цукрова тростина, просо, амарант і тропічні саванні трави. Ось бачите, ці рослини не ростуть у наших широтах. Якщо точно подивитись на тропічні дощові ліси, тропічні ліси. Кричать: «Ось їх знищують, їх знищують!». Подивіться, що ж відбувається там, у цій пустелі Сахара, або в савані, або в Сахель, у цій посушливій зоні Сахари. Якби ми це зробили – підняли б CO2 – ми б посилили зростання тропічних рослин. Джунглі почали б розростатися і цій вирубці можна було б протидіяти. Не за два-три роки, але взагалі так. Ми могли б тут просунути зростання. Савана від цього не виграє, тобто чагарникова або трав'яниста савана зупинилась би. Тобто там від цього виграє лише тропічний ліс, а савана залишиться, як є. Отже, СО2 в ЗМІ. ЗМІ – це моя улюблена тема. Ось ZDF у журналі «Heute», де пан Клебер говорить про емісію СО2, а люди дивляться на картинку на задньому плані, де показують земну кулю. І кожен глядач, слухач, відразу ж ставить взаємозв'язок, дивлячись на цю картину, як піднімається СО2: «О Боже! Це жах, що тут відбувається, що індустрія тут викидає». Але пан Клебер, мабуть, був неуважний у школі, тому що він повинен був би знати, що СО2 – невидимий газ, який не відчувають. Він не має запаху в атмосфері і він нейтральний для клімату. Цього він не знає, або не був на цьому уроці, або в той день у школі. Але швидше за все, він говорить це свідомо, тому що він мав би це знати. А ті люди чи ті глядачі журналу «Heute», які цього не знають, вони асоціюють ці думки. І я знаходжу це дуже ганебно, ось так підходити до справи. Він прямо не говорить, що це є зміна клімату. Ні. Він виходить із того, що глядачі самі зроблять такий висновок. (Оплески). Що відбувається насправді? СО2 дуже важливий для всього живого на землі, для флори і особливо для росту тропічних рослин. Адже ми саме цього хочемо. Тому дозволимо підняти СО2. Але скажіть це кому-небудь у політиці: «Потрібно підняти рівень СО2». Це все теоретик змови, знову теоретик змови перед вами. Жах! (Оплески). Ось і Клаус Клебер, якого взагалі-то всі знають, він заробляє більше за всіх у ZDF. Він не робить ніяких посилань чи вказівок, усе тримає таємно. Свої гонорари він не розкриває. Деякі політики вважають: якщо хтось постійно вимагає прозорості від політиків, той повинен і сам бути прозорим. Але він цього не робить і на це є причини. Я говорив про статистику і про вказівки, які дає статистика. Я скажу – статистика ніколи не дає докази. Якщо хтось скаже, що статистика щось доводить, той або не має поняття або хоче свідомо обдурити. Статистика може робити лише певні вказівки. І в медицині завжди говорять про статистику, щоб начебто показати докази. Тепер до теорії. Є наукова робота в журналі "International Journal of Modern Physics". Ось, будь ласка, посилання на джерело (http://www.worldscientific.com/doi/abs/10.1142/S021797920904984X) – там мова про фальсифікації ефекту СО2. Тут дають слово фізикам-теоретикам. Це фізики Герлен і Чойшнер, які й написали цю статтю. І вона була дуже неприємною для кліматологів. Я не хочу все розповідати, але дам німецьке узагальнення цієї статті: Парникового ефекту немає ні в теоретичній фізиці, ні в аеродинаміці. Тобто це чистий винахід дослідників клімату. Але вони не хочуть цього чути. Ніхто цього не хоче чути. І такі наукові публікації ніхто не дивиться. І Чойшнер в одному з відео в інтернеті сказав наступне: «Потрібно дослідити наскільки професійно нас тут обманюють». (Оплески). Я наголошую: так, на це потрібно мати сміливість. Але потім я ще додав дещо. Якщо подивитися книгу Шеленхубера, де показано, що Земля згорає, а ми загинемо від вогню – це дуже зухвало сказано! І тоді я подумав: якщо вся Земля повинна згоріти, про що стверджує цей автор, і назва книги, і сама картина на обкладинці, тоді треба сказати: «Обережно! Треба досліджувати цю апокаліптичну загрозу недоведеної глобальної катастрофи згоряння. Це цілеспрямоване цькування народів! Цілеспрямоване цькування народів!» (Оплески). І тут ми біля теми, як уже було згадано. Подивимось швейцарський кримінальний кодекс. Розповсюдження страхів серед народу – артикль 258, стаття перша – це залякування населення. Якщо народу, його тілу та здоров'ю хтось загрожує, тоді цій особі – три роки в'язниці або великі грошові штрафи. (Оплески). Тому Шеленхубер нехай радіє, що лишився на волі після такої книги. Так, будь ласка, це витяг зі швейцарського тексту кримінального закону. Так виглядає справа. Саме так люди беруть на себе це нахабство. Або навпаки, вони обмежують нашу волю, розповсюджуючи таке. Не знаю, чи хто читав цю книгу. Може, комусь це цікаво, але ця книга відлякує всіх. Земля там зображена в червоному кольорі. Вона горить від спеки. Підемо трохи далі. Що таке клімат і що таке погода? Ці дві речі треба пояснити. Ви бачите, тут поняття «клімат» і «екстремальна погода». Кажуть «екстремальні погодні умови». Їх стало більше ніж будь-коли. Але будемо обережні, адже ми досліджуємо клімат. То що ж стосовно цього говорить екстремальна погода? Ліворуч унизу ми бачимо ці величезні комп'ютери. Вони стають усе більшими та дорожчими. Їх завантажують сирими даними про погоду і вони там не тільки зберігаються, але в цих машинах їх також обробляють. Із цих сирих даних витягують нібито розрахунки. Метеорологія живе завдяки середнім даним. Середні денні, тижневі, місячні, річні усілякі норми. Мільйони метеорологічних даних завантажуються до цього обчислювального центру. Клімат – це спостереження дуже довгого терміну. Це ж віртуально… Я не можу вийти на вулицю і сказати: «О, який чудовий клімат». Я можу сказати тільки: «Сонечко, дощ, хмари, туман» – це погода. Але, з тих даних, що там зберігаються, зробити висновок про клімат – це дуже ризиковано. Отже, глобальний клімат – це віртуальна модель. Як я можу захистити мільйони таких даних? Побудувати навколо них паркан? Як захисники клімату собі це уявляють? Як можна захищати ці віртуальні дані в цьому розрахунковому центрі? Екстремальні погодні катаклізми – вони теж там, у цьому обчислювальному центрі. Я не можу сказати: «У мене ціла купа кліматичних екстремальних даних». Я хочу тут щось витягти, якщо вимагає ситуація. І ось нас обманюють, нас вводять в оману, це не легко навіть зрозуміти. Просто плутають все – клімат і погоду. І це потрібно ясно сказати, яка це велика різниця. Щоб зробити висловлювання на тему клімата, а не погоди, потрібен час дослідження чи обсяг дослідження. Швейцарія, Німеччина, Європа, Америка, тобто, має бути територія і час. Згідно з визначенням кліматологів, відрізок часу повинен містити не менше ніж тридцять років. Тобто тридцять років я повинен спостерігати за погодою, і лише звідти я можу визначити тренд, яким чином розвивається клімат. Тобто погодні дані повинні бути в наявності у великій кількості. Я дам невеликий урок. У Німеччині двісті метеорологічних вимірювальних центрів, які щодня все вимірюють і щодня документується як мінімум 3 дані величини. Це тиск, температура і опади. Вони щодня завжди-завжди вимірюються і їх зберігають. І якщо за тридцять років я перегляну цей проміжок – тридцять років у Німеччині, отже тридцять років помножити на триcта шістдесят п'ять днів і двісті станцій вимірювання, виходить стільки-то параметрів для одного даного. Стільки-то мільйонів даних. І якщо я візьму ці три параметри, які я сказав, для головних елементів (тиск, температура, опади), тоді мені потрібно трикратне число, тобто 6 млн. даних у рік. Це досить багато. І тоді виникає питання, що є захистом клімату? І як потрібно ці 6 млн. даних захищати? Що нам розповідають? Нам потрібен захист клімату? А насправді це 6 млн. даних, які потрібно захищати, – це безумство! Я скажу, що це таке. Захист клімату – це марновірство і суперечить фізиці. (Оплески). Забобон, який суперечить фізиці! Ми тут на краю Альп. Я скажу про Альпійські льодовики. Увесь час говорять, що Альпійські льодовики тануть, і якщо достеменно подивитися, це так і є. Але тільки для певного проміжку часу, для певного вікна у часі. Останнє зменшення льодовиків почалося 30 років тому, і вони, як видно тут, відходять назад. Це пов'язано з підвищенням температури. І я ще додав сюди криву зростання наявності СО2. Вони нічого спільного один з одним не мають, і танення льодовиків пов'язано лише з природнім зростанням температури, але зараз температура вже не підвищується. Так льодовики поступово повинні були б знову реагувати. Це нам так представляють. Що сталося до цього – тому ліворуч усе відкрито – це наступне: насправді все виглядає по-іншому. Якщо я подивлюся, що було до цього, подивіться, ось бачите, льодовики не тільки зменшувалися. Тобто спочатку вони повинні були знову вирости, перш ніж вони знову зможуть танути. Отже, льодовики виросли. У 1920-му році, бачите, знову зростання, а до цього знову танення льодовиків, це десь у 1900-му. І якщо ви прослідкуєте за висновками професора Гернота Патцелта з університету Інсбрука, то помітите – він знайшов доказ, що ці льодовики йдуть вгору і вниз, вгору і вниз. Тобто ростуть і тануть. І це не лише моделі, а це можна перевірити експериментально, бо були відповідні коливання температури. За останні 11000 років льодовики дві третини цього часу були меншими, ніж зараз. Іншими словами, завжди вже було тепліше і завжди вже було холодніше, і знову тепліше, і знову холодніше. І за цим криється, що саме льодовики мають ось такий дивний рух. І тепер він називає це грою між зростанням і зменшенням льодовиків. Це багато разів повторювалося ще до так званої кліматичної катастрофи. Це, взагалі, давно відомий феномен, але його не публікують для громадськості. І він сам до цього прийшов. Він досліджував дерева, які знаходяться там, де ці льодовики. Тобто там, де льодовики зникли, він досліджував ці дерева, старі дерева, саме вуглецевим методом. Так, можна виміряти вік дерева саме вуглецевим методом. І там він побачив під льодовиками, що розтанули, стовбури дерев. Якщо нас переконують, що ці льодовики раніше були нижчими, тоді звідки ці дерева? Я ніколи не бачив, що дерево росте через лід, цього не може бути. І це є дійсно експериментальним доказом, далеким від будь-якої теорії. Але, як я вже сказав, цього ми не дізнаємося. Улітку, в серпні 2017 року, я був в Австрії в Кернті. На висоті Франца - Йосипа, де можна фотографувати. Там видно льодовик Пастерце, найбільший льодовик Австрії, у якій стадії він перебуває. Тут платформа для відвідувачів. Там знаходиться вулиця. Можна стояти і фотографувати. І звідти я зробив знімок. І ви бачите, льодовик ось тут вгорі зменшився. І що треба сказати, що впродовж року (це було літо), між зимою і літом теж є коливання. Він узимку опускається, літом відходить, є коливання, які ще набагато більші, ніж я говорив. Льодовик, ми бачимо тепер, просто видимо віддалився, на якийсь час. І тут теж можна досліджувати стовбури дерев. Також і тут льодовик не був зовсім унизу, але повинен бути вище, тому що були знайдені дуже давні стовбури дерев. Тобто у 1915, 1965, 1985 роках він просувався знову вниз. Це, як я вже сказав, постійний рух: то він довший, то коротший. Якщо ти цього всього не знаєш або в інтернеті не прочитаєш, тоді можеш вірити цим безумцям, які говорять, що вони завжди були там унизу, і тепер протягом століття вони тануть далі і далі. Це безумство, дурниці, але нас так обдурюють. Так і всі старі льодовики в Австрії вони показують ці зміни, постійну зміну розміру. На протязі кожної пори року і протягом століть постійні коливання. І ось такі приклади, які публікують нам завжди, це зникнення льодовика і зміна клімату. Показують льодовик у 1880 році, а потім у 2003, як він тепер виглядає. Кожного, хто не знає, що відбувається, охоплює жах. Але тут ось ще раз крива Патцельта, де видно, як насправді виглядає розвиток, про який мало хто знає. Це завжди вгору і вниз у всіх цих льодовиків. І це можна довести. Що з льодовиками завжди було саме так. Клімат має дуже багато аспектів. І можна вихопити деякі, щоб показати, як ЗМІ на цьому грають. Полярний ведмідь завжди був символом захисту клімату. І ось ми бачимо справа картинку – це підробка, це монтаж. Тобто цей самотній білий ведмідь, він не під загрозою. Але його поставили на крижину фототехнічно. Виглядає так, що все моє життєве середовище зменшується. Це безумство! Підробки, щоб викликати це враження, що ведмідь під загрозою зміни клімату. Дуже добре. Я процитую тут ще одного фахівця, про якого вже згадував. Ствердження, що лід під загрозою від зміни клімату – неправильне. Білий ведмідь не живе від того, що він смокче лід. Краще сказати не можна! Він живе від тюленів та інших морських тварин. І тому у нас тварини живуть і в зоопарку і їм цей лід не потрібен. Це фальсифікація. Насправді популяція білих ведмедів на Алясці, в Північній Америці з 5-ти тисяч (це був найнижчий рівень) за останні 40 років піднялася до 25-ти тисяч білих ведмедів. Ведмедів усе більше і більше. У чому причина? У тому, що заборонили полювання на білих ведмедів, і це дало результат. Заборонили відстріл білих ведмедів, і вже популяція ведмедів збільшується. Тобто те, що було менше ведмедів – це результат відстрілу, а не клімату. І що ви думаєте, шкуру білого ведмедя продають за 10 тис. доларів, і хто тут на першому місці? Кого цікавить шкура білого ведмедя? Німеччину! Німці із задоволенням купують шкури білих ведмедів. Тому ми повинні пам'ятати, що це ми винні, що білих ведмедів стало менше. Але тепер це заборонено. У той же час, білі ведмеді, вони вже живуть 600 тис. років, тобто вони пережили усі теплі і холодні періоди, льодовий період. Вони пережили все! Жодним чином їм це не зашкодило. І особливо 4500 років і 2500 років до нашої ери, за часів раннього або середнього кам'яного віку, і в 1200 році від народження Христа, коли було тепло. Це все білі ведмеді добре пережили, хоча скрізь стало тепліше. Тобто це не має відношення до температури. І вам знайомий один відомий пан, який завжди стоїть перед камерою, і він завжди наполегливо повторює із загрозою: «Небезпека кліматичної катастрофи». У 2000 році професор Латіф сказав наступне: «Зими із сильним морозом і снігом, як це було ще 20 років тому, в наших широтах більше не буде. Це зміна клімату». Але ви всі знаєте, що це був повний провал, тому що було все по-іншому. І це була реальність. Зима 2013 року – це п'ятий рік поспіль, найхолодніший. Це Альгой у південній Німеччині, там були сильні снігопади. І коли Латіф побачив ці знімки, що тут так багато снігу, він вийшов із зали, де був із нами, тому що боявся запитань. Але як можна дати такий прогноз? Тобто у 2013 році тут був один метр снігу, це було дуже багато. А взимку 2009-2010, 90 днів, три місяці поспіль, навіть у Фрайбурзі (це дуже тепле місце), лежав сніг. І на острові Норданай, де сніг рідкість, і там лежав сніг. І через це похолодання, а потім знову потепління, яке почергово мало місце, потім кажуть: «... як може бути так холодно?». Загалом захисники клімату сказали, що багатосніжні роки – це знак потепління Землі. Це правда, вони так сказали – це знак потепління Землі! Тоді виникає питання: за яких дурнів ви нас вважаєте? І жодна з цих кліматичних моделей не могла передбачити похолодання в останні 10 років. Тобто ці похолодання не були передбачені в їхніх програмах і в їхніх діаграмах. І тоді імідж був дуже пошкоджений. І лише тоді, коли побачили, що стало холодно і багато снігу, вони дали це скандальне пояснення: «Дуже холодні зими, вони від того, що йде потепління клімату». Уявляєте цей абсурд. У мене є ще кілька хвилин? І ще одна тема: піднімається рівень моря. Це Каролінські острови. Кажуть, що деякі острови зникають, тому що піднімається рівень моря. І настільки рівень піднімається, що вже подекуди у них мокрі ноги. І вони журяться, що ось зміна клімату і наші острови незабаром зникнуть. Але що було насправді? Я побачив це у ZDF. Я випадково побачив це сам. Березень 2009: «У Мікронезії піднімається рівень моря». Але насправді, між маленькими Каролінськими островами і великим Тихоокеанським щитом є різні рухи. Якщо подивитися на цю карту, це тектонічна карта світу, то можна сказати, що вона складається із багатьох щитів. Є площини, які рухаються вертикально або підсовуються одна під одну. І що ZDF мало б знати, що є і площини, саме в області Каролінських островів, які опускаються через тектоніку. І коли я стою на щиті земної кори, що опускається, то здається, начебто піднімається море. Але насправді опускається земна кора у цьому регіоні. За цим криється задум. Я це вибрав у літературі. Каролінські острови, ось вони лежать, бачите зелену лінію. Це межа між тектонічними плитами. Це Каролінські острови. Каролінські острови ось тут. Праворуч Тихоокеанська плита, вона залишилась незмінною. І якщо поставити її ось сюди, ось житель Каролінських островів. І він стоїть на плиті, що опускається і каже: «Ой, море піднімається». Так нас обманюють. Я написав листа до ZDF, але не думайте, що звідти прийшла відповідь. Він пішов аж до відповідального інтенданта ZDF. І він передав це відповідальному за екологію. Звідти нічого не прийшло. Але вони дуже добре написали: «Ми дякуємо Вам за вашу замітку». А відповідь не надійшла. І та ж сама гра, її не треба повторювати – вона стосується і Фіджі островів, які зараз були на Кліматичній конференції у Бонні. Там був Президент островів Фіджі і сказав, що якщо ви будете продовжувати із цим СО2, потонуть наші острови і так далі. Викликав там сльозу. І насправді Австралія і острови Фіджі можуть опинитися під водою. Так, людина має рацію. Острови Фіджі дійсно можуть бути затоплені, якщо локальна плита опуститься. А не у зв'язку з нагріванням атмосфери. Земна кора опускається у цьому місці і тут ми нічого не можемо вдіяти. Якщо вона опуститься – зникнуть ці острови. І країни, що розвиваються, навчилися вибивати капітал із цього. Кажуть: «Ви розвинені країни винні з вашим СО2, а ми там, на островах, ми платимо». І що робимо ми, Європейські країни? Ми платимо компенсації цим острівним державам. І тут я хочу похвалити журнал «Шпігель», не тільки критикувати. Шпігель №24 2012 року написав статтю: «Загадка потопаючого острова». «Шпігель» говорить, що опускається океанське дно. А захисники клімату кажуть: «Море піднімається». Кому як підходить. Ще одне слово про кліматолога Петру Герстер. Це в лапках фахівець клімату. Вона показала нам, що може бути в 2100 році. Що Сахара буде там, вона там залишиться. Але там, де тропічні ліси, буде сухо та зникне тропічний ліс через кліматичні зміни. І тоді я кажу: «Ти не була уважна на уроках географії, дорога жінко. Ти повинна була це знати чи може підвищення глобальної температури на кілька градусів привести до знищення тропічних лісів?». Це безумство! Чому? Цьому вчать у географії, тому що Північно-Східний і Південно-Східний пасат зустрічаються на екваторі і там, де зустрічаються вітри та морські течії, там спостерігаються висхідні потоки повітря. Де піднімається повітря, там постійно низький тиск. Ці течії не можна примусити змінитися цими 2-3-ма градусами. Це зона конвергенції пасатів. Цьому навчали в школі. Я скажу, чому повинен зникнути тропічний ліс, який тут був і який сьогодні там ще є. Тобто чому він там повинен зникнути і переміститися на південь. Адже він може переміститися і на північ. Він пересувається, але чому? Чому на південь? Тому що тоді пустеля збільшується. Сахель, це все зникає, все йде на південь, стає сухішим. І пустеля збільшується. Коли я учив географію в школі, тоді говорили (професор сказав), що це неправда, тобто розширення пустелі. Навпаки – савана розширюється, а не пустеля. Цей процес багато разів досліджувався. Я можу вам порекомендувати мого колегу з Амстердама, який досліджував, як поводяться дерева і чагарники в Сахелі. Він кожні два роки їде туди, підраховує дерева, робить знімки і бачить, що пустеля починає цвісти. І про це є відомий фільм. Як ми бачимо, відбувається протилежність, а страх перед розширенням пустелі підживлюється казкою про клімат. Фактом є зворотнє – розширюється чагарникова савана. Це доведено експериментально, а не через комп'ютерне моделювання. І тоді не треба дивуватися, що зустрічалася рада ZDF, нині вони трохи виправилися, правлячі партії у державі мають дуже великий вплив на нього. Саме вони вирішують, що має бути в передачах каналу, а що ні. Розглянемо ще політизовані ЗМІ. Ніколас Брендер із 2010 року був шеф-редактором (ZDF), а у 2012 році в одному інтерв'ю він розповів, що вже на початку його роботи було прийнятно, що політики телефонували редакторам і чинили тиск на хід передач у ZDF. І що відбувається? І ось, будь ласка, цю людину, шеф-редактора, звільнили. Тому що він занадто багато висловив правди. Так журналіст став жертвою партійно-політичної боротьби. Але не можна говорити тільки негативно про ЗМІ. Декілька разів приходить і щось позитивне. Так, іноді говорять позитивне. І ось це є в ARD (ARD говорить чистим текстом про зміну клімату). І ось приходять відомі вчені клімату, а не просто самоназвані кліматологи. Ні, критики приходять до слова і говорять. І коли подивитися цю передачу, то можна сказати, що є цілком правильні висловлювання. Але не знаю, чи є ще передачі подібного роду? Так, це ще одне слово про зникнення арктичного льоду, саме антарктичного льоду. Тобто, кажуть, що Антарктика зменшується. І тепер приходить «Шпігель» з іншого боку і пише, що чверть льоду на цьому шельфі Уїлкинса зникло. І «Грінпіс» підхоплює це все і каже: «Тут перевертається клімат». Я собі цього не можу уявити. Ні. Це дуже повільний, повільний розвиток, який має там місце. Тобто, можна було б і далі розповідати. Я хочу це скоротити зараз і перейти до кінця. Я хотів вам показати картину «Пінгвіни у небезпеці». Після того, як спочатку були полярні ведмеді, тепер це пінгвіни. Так все це швидко у ЗМІ. Насправді, територія льоду збільшилася. Щоб прийти до кінця, я трішки прискорю. У зверненні з критиками, я сам знаю, як нас пригнічують усіх, і дослідження клімату втоптують у бруд повсюди. І був виступ по темі вічної мерзлоти – території вічної мерзлоти не під загрозою. Я тепер тут перестрибну, щоб мені укластися в час. Це я хотів сказати. Що відбувається з критиками? Філіп Вердьє, 47 років, метеоролог. У французькому телебаченні він відомий модератор погоди і він у 2015 році був звільнений, тому що він висловився проти кліматичної моделі мейнстримінга. Чому його викинули, що він сказав? Зміна клімату – це змова, це всесвітній скандал пекельної машини, щоб на усіх нагнати страх. Так, потрібно бути обережними, якщо ви на державній службі. Тоді двічі подумай, що ти говориш. Що тобі важливіше: робота чи сказати правду? (Оплески). Так це і Торсен Шульте висловив у своїй книзі «Втрата контролю» – «система усе менше переносить правду». Бачите, як система обходиться з правдою! Ця людина теж втратила свою роботу і такий же приклад із кліматології. Бачите, як поводяться з людьми. Тепер я хочу показати останню картину. Це Стівен Кунін – державний секретар. Із 2009 до 2011 року він був професором теоретичної фізики. Він дав інтерв’ю, що в ходу масивне спотворення даних і в НАСА, в цих офіційних закладах. І він говорить (уже не перебуваючи на службі), він говорить, що тут було дуже сильне маніпулювання. Чому ж ці кліматичні зміни знаходять місце в головах людей? Люди бачать величезну трансформацію. Зміна суспільства. Так, геть з вуглеводнями, геть викопні джерела енергії з наших технічних систем, децентралізація, дострокова деіндустріалізація. Що це врешті решт означає? Так станеш знову другом фермерів і ремісників. Це, можливо, трохи перебільшено, але на це націлена деіндустріалізація. Підняти кон’юнктуру – це добре, але при чому тут СО2? СО2 не є вбивцею клімату, але тут потрібен козел відпущення. Наука вже має субсидії на це і просуває концепцію клімату скільки завгодно скрізь: у селах, у містах, в офісах. І я скажу, багато політиків знають, що клімат завжди коливався без людського чинника. І це відомо майже усім. Є люди, які, звичайно, нічого не розуміють, але деякі люди це знають. І знають, що немає зміни клімату створеної людиною. Політична ідеологія має перевагу і вище становище, ніж реальність. І зараз я переходжу до того місця, де ми вже були... Істинну причину зміни клімату прокричали «теорією змови або популізмом». І це – вбивчий аргумент. Будь-кого ви розмажете по стіні таким аргументом. Ви нічого не можете сказати на це! Але так говорять без наукового доказу, просто щоб закінчити дискусію. І це ще треба сказати, що Хольгер Штром сказав в інтерв'ю з KenFM: «Більшість політиків – психічно хворі!» (Оплески). І відомий психоаналітик, доктор Маац, йде ще далі: «Багато німецьких політиків – вони психічно хворі! Вони одягли шори і не бачать реальність!» Уявіть собі ... Психоаналітик досліджував це на підставі багатьох висловлювань політиків. Це я зараз перестрибну тут. Я повертаюсь до моєї тези: «Зміна клімату не антропогенна (тобто джерело – людина), а політично обґрунтована». Тобто вона – політогенна. Тому я вигадав слово, щоб це відобразити. Дійсно, не потрібно бути кліматологом, щоб викрити цю зроблену людиною зміну клімату, як політичну ідеологію за допомогою вишуканої медійної пропаганди. (Оплески). Так це виглядає насправді. І мої останні слова… На закінчення я обрав Соню Марголіну. Вона не експерт із питань клімату і не політик. Вона біолог і вона підтримує цю фразу: «Не потрібно бути дослідником клімату, потрібно підходити зі здоровим людським розумом». Це хороші слова. І це узагальнення того, що я сказав за годину. Вона говорить не як фахівець у цій області. Вона каже: «Зміна клімату – це поняття високо ідеологічне. Це утопія – порятунок клімату, яку підняли на рівень морального статусу, наших дій. Це утопія!». І це говорить не кліматолог, треба тільки уважно дослідити і тоді можна це побачити. І друга фраза, якою я хотів зробити закінчення моєї доповіді: «Не можна не побачити, що ця модель мислення відповідає ясним інтересам профітерів із політики, суспільства і екоіндустрії». Тобто в усьому цьому є люди, які виграють від цього. Велике спасибі! (Оплески). Іво Засек): Сердечна подяка. (Оплески). Так, сердечна подяка, чудово, чудово! Пане Кірштайн, спасибі! Чудесно! Я хотів би коротко вказати, що на моєму столі там позаду, лежить ось цей листочок. Є подальша література про все це. Якщо хтось запитає: «Де, я можу це почитати, це ваші ідеї чи це й інші кажуть?». Там дуже багато посилань, хороший список. Можете це все почитати або ці книги купити, або в інтернеті можете подивитися. Можна говорити про свідому оману, свідоме придушення преси, це кримінальний акт. Ми не змовлялися, що він скаже і що я вранці сказав. Що мене зачепило, що у його доповіді були інші частини, які я вранці не сказав. І у попередній доповіді були пункти, які я викреслив у себе. Тобто просто суцільна ідентифікація всього того, що ми тут говоримо. Але я бачу одне – це одна з найважливіших тем. Як тільки радіо увімкнеться – катастрофа, всюди обман, усюди обман, чиниться тиск. Ми будемо дивитися, щоб ми цю доповідь могли поширювати якомога далі і з Кla.tv і у публікаціях, щоб виникла нова свідомість. Щиро дякую! (Оплески). Це були справжні ліки, нарешті хороші ліки!

від w.k.

Джерела/Посилання -