Diese Website verwendet Cookies. Cookies helfen uns bei der Bereitstellung unserer Dienste. Durch die Nutzung unserer Dienste erklären Sie sich damit einverstanden, dass wir Cookies setzen. Bei uns sind Ihre Daten sicher. Wir geben keine Ihrer Analyse- oder Kontaktdaten an Dritte weiter! Weiterführende Informationen erhalten Sie in der Datenschutzerklärung.
Subtitle "Afrikaans" was produced by machine.Subtitle "አማርኛ" was produced by machine.Subtitle "العربية " was produced by machine.Subtitle "Ārāmāyâ" was produced by machine.Subtitle "azərbaycan dili " was produced by machine.Subtitle "беларуская мова " was produced by machine.Подзаглавието "България" е създадено от машина.Subtitle "বাংলা " was produced by machine.Subtitle "བོད་ཡིག" was produced by machine.Subtitle "босански" was produced by machine.Subtitle "català" was produced by machine.Subtitle "Cebuano" was produced by machine.Subtitle "ગુજરાતી" was produced by machine.Subtitle "corsu" was produced by machine.Podtitul "Čeština" byl vytvořen automaticky.Subtitle "Cymraeg" was produced by machine.Subtitle "Dansk" was produced by machine.Untertitel "Deutsch" wurde maschinell erzeugt.Subtitle "Untertitel" was produced by machine.Subtitle "Ελληνικά" was produced by machine.Subtitle "English" was produced by machine.Subtitle "Esperanto" was produced by machine.El subtítulo "Español" se generó automáticamente.Subtitle "Eesti" was produced by machine.Subtitle "euskara" was produced by machine.Subtitle "فارسی" was produced by machine.Subtitle "Suomi" was produced by machine.Le sous-titre "Français" a été généré automatiquement.Subtitle "Frysk" was produced by machine.Subtitle "Gaeilge" was produced by machine.Subtitle "Gàidhlig" was produced by machine.Subtitle "Galego" was produced by machine.Subtitle "Schwizerdütsch" was produced by machine.Subtitle "هَوُسَ" was produced by machine.Subtitle "Ōlelo Hawaiʻi" was produced by machine.Subtitle "עברית" was produced by machine.Subtitle "हिन्दी" was produced by machine.Subtitle "Mẹo" was produced by machine.Subtitle "Hrvatski" was produced by machine.Subtitle "Kreyòl ayisyen " was produced by machine.Subtitle "Magyar" was produced by machine.Subtitle "Հայերեն" was produced by machine.Subtitle "Bahasa Indonesia " was produced by machine.Subtitle "Asụsụ Igbo " was produced by machine.Textun"Íslenska" var framkvæmt vélrænt.Sottotitoli "Italiano" sono stati generati automaticamente.Subtitle "日本語" was produced by machine.Subtitle "Basa Jawa" was produced by machine.Subtitle "ქართული" was produced by machine.Subtitle "қазақ тілі " was produced by machine.Subtitle "ភាសាខ្មែរ" was produced by machine.Subtitle "ಕನ್ನಡ" was produced by machine.Subtitle "한국어" was produced by machine.Subtitle "कोंकणी語" was produced by machine.Subtitle "کوردی" was produced by machine.Subtitle "Кыргызча" was produced by machine.Subtitle " lingua latina" was produced by machine.Subtitle "Lëtzebuergesch" was produced by machine.Subtitle "Lingala" was produced by machine.Subtitle "ພາສາ" was produced by machine.Subtitle "Lietuvių" was produced by machine.Subtitle "Latviešu" was produced by machine.Subtitle "fiteny malagasy" was produced by machine.Subtitle "te reo Māori" was produced by machine.Subtitle "македонски јазик" was produced by machine.Subtitle "malayāḷaṁ" was produced by machine.Subtitle "မြန်မာစာ " was produced by machine.Subtitle "Монгол хэл" was produced by machine.Subtitle "मराठी" was produced by machine.Subtitle "Bahasa Malaysia" was produced by machine.Subtitle "Malti" was produced by machine.Subtitle "ဗမာစာ " was produced by machine.Subtitle "नेपाली" was produced by machine.Subtitle "Nederlands" was produced by machine.Subtitle "Norsk" was produced by machine.Subtitle "chiCheŵa" was produced by machine.Subtitle "ਪੰਜਾਬੀ" was produced by machine.Subtitle "Polska" was produced by machine.Subtitle "پښتو" was produced by machine.Subtitle "Português" was produced by machine.Subtitle "Română" was produced by machine.Subtitle "Язык жестов (Русский)" was produced by machine.Субтитры "Pусский" были созданы машиной.Subtitle "Kinyarwanda" was produced by machine.Subtitle "सिन्धी" was produced by machine.Subtitle "Deutschschweizer Gebärdensprache" was produced by machine.Subtitle "සිංහල" was produced by machine.Subtitle "Slovensky" was produced by machine.Subtitle "Slovenski" was produced by machine.Subtitle "gagana fa'a Samoa" was produced by machine.Subtitle "chiShona" was produced by machine.Subtitle "Soomaaliga" was produced by machine.Subtitle "Shqip" was produced by machine.Subtitle "србски" was produced by machine.Subtitle "Sesotho" was produced by machine.Subtitle "Basa Sunda" was produced by machine.Undertext "Svenska" är maskinell skapad.Subtitle "Kiswahili" was produced by machine.Subtitle "தமிழ்" was produced by machine.Subtitle "తెలుగు" was produced by machine.Subtitle "Тоҷикй" was produced by machine.Subtitle "ภาษาไทย" was produced by machine.Subtitle "ትግርኛ" was produced by machine.Subtitle "Tagalog" was produced by machine.Subtitle "Türkçe" was produced by machine.Subtitle "татар теле" was produced by machine.Subtitle "Українська " was produced by machine.Subtitle "اردو" was produced by machine.Subtitle "Oʻzbek" was produced by machine.Subtitle "Tiếng Việt" was produced by machine.Subtitle "Serbšćina" was produced by machine.Subtitle "isiXhosa" was produced by machine.Subtitle "ייִדיש" was produced by machine.Subtitle "Yorùbá" was produced by machine.Subtitle "中文" was produced by machine.Subtitle "isiZulu" was produced by machine.
kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV не носи отговорност за некачествен превод.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV nenese žádnou odpovědnost za chybné překlady.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV übernimmt keine Haftung für mangelhafte Übersetzung.kla.TV accepts no liability for inadequate translationkla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV no se hace responsable de traducciones incorrectas.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV n'assume aucune responsabilité en cas de mauvaise traduction.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV nem vállal felelősséget a hibás fordításértkla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV tekur enga ábyrgð á áræðanleika þýðingarinnarKla.TV non si assume alcuna responsabilità per traduzioni lacunose e/o errate.Kla.TV は、不適切な翻訳に対して一切の責任を負いません。kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV не несет ответственности за некачественный перевод.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.Kla.TV tar inget ansvar för felaktiga översättningar.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.kla.TV accepts no liability for defective translation.
Перл-Харбор – як провокувались війни «колись» і сьогодні
75 років тому, 7-го грудня 1941 року відбувся напад японців на тихоокеанський флот США в Перл-Харборі. Президент США Франклін Д. Рузвельт говорив про цей день, як про «день ганьби». На підставі цього нападу, під час якого загинуло 2.403 чоловіка, США 8 грудня 1941 оголосили Японії війну. І через кілька днів, 11 грудня, Німеччина та Італія оголосили війну США. Вступ США у війну призвів 7 травня 1945 року до капітуляції Німеччини і 2 вересня 1945 року до капітуляції Японії.
[weiterlesen]
75 років тому, 7-го грудня 1941 року відбувся напад японців на тихоокеанський флот США в Перл-Харборі. Президент США Франклін Д. Рузвельт говорив про цей день, як про «день ганьби». На підставі цього нападу, під час якого загинуло 2.403 чоловіка, США 8 грудня 1941 оголосили Японії війну. І через кілька днів, 11 грудня, Німеччина та Італія оголосили війну США. Вступ США у війну призвів 7 травня 1945 року до капітуляції Німеччини і 2 вересня 1945 року до капітуляції Японії.
Подібним чином затоплення британського круїзного корабля "Лузітанія" німецьким підводним човном призвело до вступу США у Першу світову війну. Обставини, що призвели до вступу США в обидві Світові війни, і сьогодні мають виняткове значення, адже за цим видно сходження США до рівня світової держави. У цьому взаємозв'язку доречно нагадати американського філософа, письменника і літературного критика Джорджа Сантаяне, який сказав: «Ті, хто не пам'ятають минулого, приречені на його повторення». Тому Kla-TV взяло 75-ту річницю Перл-Харбора як привід розглянути точніше вступ США в Першу і Другу світові війни. Подивіться тепер коротку документацію про японський напад на Перл-Харбор:
https://www.youtube.com/watch?v=GgmLxQuPcNw
Уривок з документального фільму
диктор:
Наступним інструментом для ще більшого контролю і прибутку є війна. З моменту заснування Федерального резервного банку в 1913 році були розпочаті декілька великих і малих воєн. Найбільш значними були Перша світова війна, Друга світова війна та війна у В'єтнамі.
Перша світова війна:
У 1914 році спалахнули війни в Європі, в основному, між Англією та Німеччиною. Американський народ не хотів мати нічого спільного з цією війною. Відповідно, Вудро Вільсон публічно проголосив американський нейтралітет. Проте, адміністрація США таємно шукала якусь причину, щоб втрутитися у війну. У відомій заяві держсекретаря США Вільяма Дженнінгса Брайана ми читаємо: «Найбільші банки особливо були зацікавлені в світовій війні через безмежні можливості зробити на цьому великий прибуток». Важливо розуміти, що найбільш прибуткове для міжнародних банкірів, що могло б статися ─ це війна, оскільки вона змушує країну займати ще більше грошей у банків, сплачуючи за це відсотки. Головним радником і наставником Вудро Вільсона був полковник Едвард Хаус, людина, що мала тісні зв'язки з міжнародними банкірами, які б хотіли вступити у війну. У підтвердженій бесіді між полковником Хаусом, радником Вільсона, і сером Едвардом Грейєм, міністром закордонних справ Англії, про те, як можна втягнути Америку у війну, Грей запитав: «Що зроблять американці, якщо німці потоплять круїзний лайнер з американськими пасажирами на борту?» Хаус відповів: «Я думаю, через США пронесеться хвиля обурення і тільки цього повинно вистачити, щоб втягнути нас у війну». Отже, 7 травня 1915 року корабель під назвою «Лузітанія» був навмисно, фактично на підставі пропозиції Грейя, відправлений у води, де, як було відомо, знаходилися військові кораблі Німеччини. Як і очікувалося, німецький підводний човен торпедував корабель, що призвело до вибуху боєприпасів і, в кінцевому підсумку, до смерті 1.200 осіб. Далі ─ подробиці, щоб краще зрозуміти, що ця гра була заздалегідь обговорена. Посольство Німеччини насправді дало оголошення в «Нью-Йорк Таймс», щоб сказати людям, які сідають на «Лузітанію», що вони самі беруть на себе ризик, тому що корабель, який під англійським прапором під час війни йде з Америки в Англію, підлягає знищенню. Як і слід було очікувати, потоплення «Лузітанії» викликало серед американського народу хвилю обурення і, через короткий час, Америка вступила у війну. Перша світова війна стала причиною смерті 323.000 американців. Джон Девісон Рокфеллер отримав з цього 200 млн. доларів США прибутку, що в перерахунку на сьогодні становить близько 1,9 мільярда доларів США. Не кажучи вже про військові витрати в 30 мільярдів доларів, які понесли Сполучені Штати, і з яких більша частина була запозичена з Федерального резервного банку під відсотки, що значно збільшило прибуток міжнародних банкірів.
Друга світова війна:
7 грудня 1941 року Японія напала на американський флот в Перл-Харборі, що послужило спусковим механізмом для вступу США у війну. Президент Франклін Д. Рузвельт заявив: «Це увійде в історію як день ганьби». Це був дійсно день ганьби, але не через припустимий раптовий напад на Перл-Харбор. Через 60 років і, згідно додаткової інформації, стає ясно, що про напад на Перл-Харбор не тільки було відомо заздалегідь, але більш того, він був навмисним і спровокованим. Рузвельт, сім'я якого з вісімнадцятого століття була банкірами Уолл-стріт, і чий дядько Фредерік входив до складу першої Федеральної резервної системи, був прихильний до потреб міжнародних банкірів. А цією потребою був вступ у війну, тому що, як ми вже бачили, для міжнародних банкірів немає нічого вигіднішого, ніж війна. Запис у щоденнику військового міністра Рузвельта Генрі Стімсона від 25 листопада 1941 року зафіксував розмову між ним і Рузвельтом: «Стояло питання, як нам підштовхнути їх до того, щоб вони зробили перший постріл. Бажано було, щоб саме японці зробили це першими, щоб не виникло сумніву про те, хто агресор». Протягом декількох місяців до Перл-Харбору Рузвельт зробив майже все, щоб спровокувати японців своєю агресивною позицією. Він зупинив весь американський експорт нафти в Японію, заморозив усе майно японців у США, публічно надав націоналістичному Китаю державні кредити, а Британії ─ військову допомогу. Обидві країни були ворогами японців під час Другої світової війни, що, до речі, порушувало міжнародне військове право. 4 грудня, за три дні до нападу, австралійська розвідка повідомила Рузвельта про японську бойову групу, що рухається в напрямку Перл-Харбора. Рузвельт проігнорував повідомлення. І, як очікувалося і було дозволено, Японія напала на Перл-Харбор 7 грудня 1941 року, де загинуло 2.400 солдатів. До Перл-Харбору 83% американського населення не хотіло мати нічого спільного з війною. Після нападу на Перл-Харбор мільйон людей записалися добровольцями на військову службу.
Дозвольте нам узагальнити:
1-ша Світова війна:
- При затопленні «Лузітанії» 1.200 осіб було планомірно відправлено на смерть, щоб підбурити населення США до війни проти Німеччини
- 323.000 американських солдатів загинуло в 1-ій Світовій війні
- Але Рокфеллер, навпаки, заробив на цій війні 200 мільйонів доларів (сьогодні це 1,9 мільярда доларів).
2-га Світова війна:
- Президент Рузвельт зробив все, щоб підбурити Японію до першого військового удару, аби не було сумніву, хто тут агресор
- Поставки нафти були зупинені та японські активи в США заморожені
- Китай отримав підтримку через державні кредити, а Англія отримала військову допомогу. Обидві країни були в стані війни з Японією.
-У Перл-Харборі 2.403 особи принесли в жертву політичним і економічним інтересам, щоб обдурити населення США і схилити їх до війни.
За цим шаблоном і сьогодні ще обходяться з противниками війни. Якщо порівняти провокації проти Японії перед нападом на Перл-Харбор із теперішньою поведінкою США і ЄС по відношенню до Росії, то вони майже ідентичні:
- Російські рахунки за кордоном заморожують
- Накладають торгові санкції проти Росії
- Підтримується ворожий Росії український уряд президента Петра Порошенка.
- НАТО проводить цілеспрямовану політику оточення Росії будівництвом військових баз в країнах, що межують з Росією. Для цього подивіться ще документацію «НАТО-змова ─ порівняння 9/11 з політикою оточення Росії»( www.kla.tv/9491).
Але Росія ще не дозволила себе спровокувати, і ще не пізно запобігти ескалації. Необхідно викрити справжніх розпалювачів війни ─ їхні провокації, підготовку до війни і військову брехню. Тільки так можна перешкодити другому Перл-Харбору. Тому, дорогі глядачі, поширюйте ці взаємозв'язки далі. Щиро дякую.
28.02.2017 | www.kla.tv/10049
75 років тому, 7-го грудня 1941 року відбувся напад японців на тихоокеанський флот США в Перл-Харборі. Президент США Франклін Д. Рузвельт говорив про цей день, як про «день ганьби». На підставі цього нападу, під час якого загинуло 2.403 чоловіка, США 8 грудня 1941 оголосили Японії війну. І через кілька днів, 11 грудня, Німеччина та Італія оголосили війну США. Вступ США у війну призвів 7 травня 1945 року до капітуляції Німеччини і 2 вересня 1945 року до капітуляції Японії. Подібним чином затоплення британського круїзного корабля "Лузітанія" німецьким підводним човном призвело до вступу США у Першу світову війну. Обставини, що призвели до вступу США в обидві Світові війни, і сьогодні мають виняткове значення, адже за цим видно сходження США до рівня світової держави. У цьому взаємозв'язку доречно нагадати американського філософа, письменника і літературного критика Джорджа Сантаяне, який сказав: «Ті, хто не пам'ятають минулого, приречені на його повторення». Тому Kla-TV взяло 75-ту річницю Перл-Харбора як привід розглянути точніше вступ США в Першу і Другу світові війни. Подивіться тепер коротку документацію про японський напад на Перл-Харбор: https://www.youtube.com/watch?v=GgmLxQuPcNw Уривок з документального фільму диктор: Наступним інструментом для ще більшого контролю і прибутку є війна. З моменту заснування Федерального резервного банку в 1913 році були розпочаті декілька великих і малих воєн. Найбільш значними були Перша світова війна, Друга світова війна та війна у В'єтнамі. Перша світова війна: У 1914 році спалахнули війни в Європі, в основному, між Англією та Німеччиною. Американський народ не хотів мати нічого спільного з цією війною. Відповідно, Вудро Вільсон публічно проголосив американський нейтралітет. Проте, адміністрація США таємно шукала якусь причину, щоб втрутитися у війну. У відомій заяві держсекретаря США Вільяма Дженнінгса Брайана ми читаємо: «Найбільші банки особливо були зацікавлені в світовій війні через безмежні можливості зробити на цьому великий прибуток». Важливо розуміти, що найбільш прибуткове для міжнародних банкірів, що могло б статися ─ це війна, оскільки вона змушує країну займати ще більше грошей у банків, сплачуючи за це відсотки. Головним радником і наставником Вудро Вільсона був полковник Едвард Хаус, людина, що мала тісні зв'язки з міжнародними банкірами, які б хотіли вступити у війну. У підтвердженій бесіді між полковником Хаусом, радником Вільсона, і сером Едвардом Грейєм, міністром закордонних справ Англії, про те, як можна втягнути Америку у війну, Грей запитав: «Що зроблять американці, якщо німці потоплять круїзний лайнер з американськими пасажирами на борту?» Хаус відповів: «Я думаю, через США пронесеться хвиля обурення і тільки цього повинно вистачити, щоб втягнути нас у війну». Отже, 7 травня 1915 року корабель під назвою «Лузітанія» був навмисно, фактично на підставі пропозиції Грейя, відправлений у води, де, як було відомо, знаходилися військові кораблі Німеччини. Як і очікувалося, німецький підводний човен торпедував корабель, що призвело до вибуху боєприпасів і, в кінцевому підсумку, до смерті 1.200 осіб. Далі ─ подробиці, щоб краще зрозуміти, що ця гра була заздалегідь обговорена. Посольство Німеччини насправді дало оголошення в «Нью-Йорк Таймс», щоб сказати людям, які сідають на «Лузітанію», що вони самі беруть на себе ризик, тому що корабель, який під англійським прапором під час війни йде з Америки в Англію, підлягає знищенню. Як і слід було очікувати, потоплення «Лузітанії» викликало серед американського народу хвилю обурення і, через короткий час, Америка вступила у війну. Перша світова війна стала причиною смерті 323.000 американців. Джон Девісон Рокфеллер отримав з цього 200 млн. доларів США прибутку, що в перерахунку на сьогодні становить близько 1,9 мільярда доларів США. Не кажучи вже про військові витрати в 30 мільярдів доларів, які понесли Сполучені Штати, і з яких більша частина була запозичена з Федерального резервного банку під відсотки, що значно збільшило прибуток міжнародних банкірів. Друга світова війна: 7 грудня 1941 року Японія напала на американський флот в Перл-Харборі, що послужило спусковим механізмом для вступу США у війну. Президент Франклін Д. Рузвельт заявив: «Це увійде в історію як день ганьби». Це був дійсно день ганьби, але не через припустимий раптовий напад на Перл-Харбор. Через 60 років і, згідно додаткової інформації, стає ясно, що про напад на Перл-Харбор не тільки було відомо заздалегідь, але більш того, він був навмисним і спровокованим. Рузвельт, сім'я якого з вісімнадцятого століття була банкірами Уолл-стріт, і чий дядько Фредерік входив до складу першої Федеральної резервної системи, був прихильний до потреб міжнародних банкірів. А цією потребою був вступ у війну, тому що, як ми вже бачили, для міжнародних банкірів немає нічого вигіднішого, ніж війна. Запис у щоденнику військового міністра Рузвельта Генрі Стімсона від 25 листопада 1941 року зафіксував розмову між ним і Рузвельтом: «Стояло питання, як нам підштовхнути їх до того, щоб вони зробили перший постріл. Бажано було, щоб саме японці зробили це першими, щоб не виникло сумніву про те, хто агресор». Протягом декількох місяців до Перл-Харбору Рузвельт зробив майже все, щоб спровокувати японців своєю агресивною позицією. Він зупинив весь американський експорт нафти в Японію, заморозив усе майно японців у США, публічно надав націоналістичному Китаю державні кредити, а Британії ─ військову допомогу. Обидві країни були ворогами японців під час Другої світової війни, що, до речі, порушувало міжнародне військове право. 4 грудня, за три дні до нападу, австралійська розвідка повідомила Рузвельта про японську бойову групу, що рухається в напрямку Перл-Харбора. Рузвельт проігнорував повідомлення. І, як очікувалося і було дозволено, Японія напала на Перл-Харбор 7 грудня 1941 року, де загинуло 2.400 солдатів. До Перл-Харбору 83% американського населення не хотіло мати нічого спільного з війною. Після нападу на Перл-Харбор мільйон людей записалися добровольцями на військову службу. Дозвольте нам узагальнити: 1-ша Світова війна: - При затопленні «Лузітанії» 1.200 осіб було планомірно відправлено на смерть, щоб підбурити населення США до війни проти Німеччини - 323.000 американських солдатів загинуло в 1-ій Світовій війні - Але Рокфеллер, навпаки, заробив на цій війні 200 мільйонів доларів (сьогодні це 1,9 мільярда доларів). 2-га Світова війна: - Президент Рузвельт зробив все, щоб підбурити Японію до першого військового удару, аби не було сумніву, хто тут агресор - Поставки нафти були зупинені та японські активи в США заморожені - Китай отримав підтримку через державні кредити, а Англія отримала військову допомогу. Обидві країни були в стані війни з Японією. -У Перл-Харборі 2.403 особи принесли в жертву політичним і економічним інтересам, щоб обдурити населення США і схилити їх до війни. За цим шаблоном і сьогодні ще обходяться з противниками війни. Якщо порівняти провокації проти Японії перед нападом на Перл-Харбор із теперішньою поведінкою США і ЄС по відношенню до Росії, то вони майже ідентичні: - Російські рахунки за кордоном заморожують - Накладають торгові санкції проти Росії - Підтримується ворожий Росії український уряд президента Петра Порошенка. - НАТО проводить цілеспрямовану політику оточення Росії будівництвом військових баз в країнах, що межують з Росією. Для цього подивіться ще документацію «НАТО-змова ─ порівняння 9/11 з політикою оточення Росії»( www.kla.tv/9491). Але Росія ще не дозволила себе спровокувати, і ще не пізно запобігти ескалації. Необхідно викрити справжніх розпалювачів війни ─ їхні провокації, підготовку до війни і військову брехню. Тільки так можна перешкодити другому Перл-Харбору. Тому, дорогі глядачі, поширюйте ці взаємозв'язки далі. Щиро дякую.
від hag.
http://www.deutsche-schutzgebiete.de/lusitania.htm
http://alles-schallundrauch.blogspot.de/2007/12/pearl-harbor-wurde-geopfert.html
http://info.kopp-verlag.de/hintergruende/enthuellungen/gerhard-wisnewski/hiroshima-und-pearl-harbor-betrug-luege-intrige-und-verrat.html